Хто є хто в українському книжковому Telegram

Піратство квітне, блогери плодяться, а у видавців мало успішних кейсів. Кількість українських, а особливо україномовних книжкових Telegram-каналів вимірюється десятками, до сотень ще далеко. Втім ситуація поступово змінюється, адже все більше видавництв та книжкових блогерів створюють свої канали. Авторка одного з таких — «Непозбувний книгочитун» — Тетяна Гонченко проаналізувала, що відбувається з українськими книжковими Telegram-каналами, як їх можна розкручувати, що цікавить аудиторію, а головне – навіщо варто опановувати цей майданчик.

Загальний ландшафт

За даними сервісу аналітики uk.tgstat.com, 11 найбільших україномовних книжкових Telegram-каналів за кількістю підписників наразі такий: 

Про що нам говорить цей список? По-перше, українці нещадно піратять книжки, а інші на цьому заробляють (адже канали з краденими книжками здебільшого публікують рекламу та отримують донейти). По-друге, маємо не оране «телеграмне поле» для розвитку.

Для порівняння, у найбільшого російського книжкового Telegram-каналу — 42 тисячі підписників. І це не піратський канал (піратські там мають майже по 400 тисяч). Ще для порівняння: у Facebook-спільноті «Враження UA», де публікують відгуки на книжки, – 51 тисяча підписників, а у спільноти «Книжкова барахолка» – 58 тисяч. Тобто «стратегічний запас» українців, які сидять в соцмережах та цікавляться книжками ще добрячий – залишилося затягнути їх в Telegram. 

З огляду на це, останнім часом україномовні книжкові Telegram-канали з’являються, як гриби. Великою кількістю підписників більшість з них похвалитися ще не можуть, але тенденція надихає. Умовно їх можна поділити на такі:

• канали блогерів (наприклад, канал Тетяни Голоти @knyzhkovemore, Ірини Юрченко @chitachibooks, Алли Комарової @daphniasuggests);
  
• канали перекладачів (наприклад, Миколи Климчука @prymper , Ірини Славінської @slavinska_reads);
  
• канали видавництв (свій канал в ТГ мають більшість видавництв, про це поговоримо пізніше);
  
• канали видавців (Олександра Красовицького @krass67, Антона Мартинова @C_Level)
  
• канали книгарень (@knyharnia_ye, @Yakabooks, @zakapelokbookstore);
  
• канали письменників (їх дуже мало, але наприклд, є канал Ірини Грабовської @av_writer);
  
• тематичні канали (@chytomo, @litosvita, @underrrcoverrr, @vrajennya, @ukrlit_i_vsjake тощо).
  
• інші канали (наприклад, «Переклад і локалізація» @pereklad_lokalizatsiya, канал Інни Білоножко про англомовний книжковий світ @cynical_publisher, канал про комікси @tripwithbook, або @wobua що публікує анонсовані новинки);

Що це дає

З видавництвами, видавцями та книгарнями все зрозуміло — вони мають на меті підвищення продажів та прокачування свого бренду. А які бонуси дає канал блогерам? З мого досвіду, такі: 

1. Видавництва дарують та присилають на огляд книжки

Причому з власної ініціативи, і як правило – новинки. Останнім часом я почала купувати суттєво менше книжок, бо не дуже встигаю прочитати навіть ті, які прислали на огляд. І це до того, що майже у половині випадків я відмовляю від пропозиції прислати книжку – беру тільки ті, які купила б сама, і які дійсно хочу прочитати. Відгуки пишу чесні.

2. Можна заробляти на рекламі та донейтах

Ну, як заробляти… Враховуючи кількість підписників та специфіку теми, охочих давати рекламу на книжкових каналах негусто, і коштує вона недорого. Мій досвід: в рекордний місяць у мене було шість реклам. Зазвичай по 2-3 реклами на місяць, а інколи й жодної. 

Я не роблю ніяких активних рухів в сторону рекламодавців, вони знаходять мене самі. Публікую виключно тематичну рекламу, яка може бути цікава підписникам. За рекламою звертаються автори книжкових, історичних, культурологічних та розважальних каналів, букстаграмери та буктьюбери, літературні курси, літературне агентство, виробник рідерів. Також я завела Patreon, але попри те, що у мене доволі активні підписники, справа не пішла. Спочатку кілька людей задонатили в сумі $10 на місяць. Вже за кілька місяців цифра впала до $5. 

Іншими словами, на книжки я щомісяця витрачаю значно більше, ніж заробляю на каналі.

До речі, жодного разу не бачила маркованої реклами у інших книжкових каналах, тому не можу судити, як справи у колег.

3. Це прокачує особистий бренд 

Я журналістка-фрилансерка, що пише тексти для бізнесу. І, як не дивно, вже 2-3 замовники до мене прийшли саме через книжковий Telegram-канал. Вони побачили, що я вмію створювати контент, і захотіли замовити тексти. Записую в бонуси.

4. Для задоволення та спільноти

Чим більше у підписників Telegram-каналу, тим більше видавців, блогерів та письменників тебе знають, знайомляться, пишуть і дзвонять. Це можливість бути у «книжковій тусовці», навіть якщо ти у цій сфері не працюєш. 

Як справи у видавництв

Більшість українських видавництв мають представництва у Telegram, але їхні успіхи на телеграмній ниві так собі:

• КСД @ksd_bookclub – 4 тис. підписників;
  
• Наш формат @nashformat – 2,1 тис підписників;
  
• Видавництво Старого Лева @starlev – 1141 підписник;
  
• Vivat @vivat_publishing – 886 підписників;
  
• А-ба-ба-га-ла-ма-га @ababahalamaha – 608 підписників;
  
• Книголав @knygolove – 415 підписників;
  
• Рідна мова @Ridna_Mova – 306 підписників;
  
• КМ-букс @KM_Books – 237 підписників;
  
• Arthuss @arthuss – 227 підписників;
  
• Видавництво Анетти Антоненко @anettabooks – 200 підписників;
  
• Фоліо @folioua – 188 підписників;
  
• Урбіно @UrbinoBooks – 144 підписники;
  
• Фабула @fabulabook – 108 підписників.

Мені стало цікаво, як КСД вдалося досягнути такого успіху. Згідно з сервісом аналітики telemetr.me, в грудні минулого року у ТГ-канал видавництва КСД протягом кількох днів додалося майже 3000 підписників. Ймовірно, в цей період вони запустили розіграш, або рекламу.

Переважно у видавництв від 100 до 800 підписників. Ситуацію можна пояснити тим, що доволі часто видавництва не створюють для своїх телеграмів ексклюзивного контенту. Наприклад, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА просто дублює ті самі пости на Facebook-сторінку та у Telegram.

Загалом з усіх Telegram-каналів видавництв яскраво не виділяється жоден. Постять інформацію про свої акції та новинки, анотації до книжок, відгуки читачів – все те саме, що можна прочитати у Facebook, або отримати в розсилці, якщо ви на неї підписані.

У деяких видавництв на Telegram просто не вистачає рук. Наприклад, співзасновник видавництва «Видавництво» Ілля Стронґовський розповів Читомо, що ведення Telegram-каналу є в планах, але поки що цим займатися нікому. 

«Команда нашого видавництва складається з двох людей, у нас така інтенсивність роботи, що SMM – скоріше випадковість, ніж цілеспрямована робота. Щоб це добре робити, потрібна окрема людина та зарплата для неї. Ми цього собі поки що дозволити не можемо, – пояснює він. – Сторінку у Facebook ми ведемо з дня заснування Видавництва, тому це скоріше звичка, ніж свідомий вибір медіаканалу. З наступного року будемо рити в цьому напрямі, бо нам є що сказати, але від цього повинен бути зиск». 

У Vivat вважають, що перспективи у Telegram є, тому є сенс витрачати на це ресурс. Втім, скільки продажів, або переходів на сайт приносить кожен пост, у видавництві не назвали.

«Ми відстежуємо конверсію, щоб розуміти, чи є сенс вести ще одну соціальну мережу. Зробили висновок, що у каналі в Telegram сенс є. Якщо докладати зусиль, то канал буде приносити результат, – розповіли Читомо у Vivat. – Ведення Telegram зовсім не схоже на Instagram та Facebook. Тут потрібен зовсім інший контент, тому дуже помітна різниця між постами  продубльованими з інших соцмереж і унікальними. Другі краще заходять. Ми плануємо розвивати канал, експериментувати, тестувати нові фішки і просувати. Перспектив у Telegram багато, якщо до нього серйозно ставитись і вкладатися в роботу над каналом». 

Читайте також: 12 Telegram-каналів про літературу, на які варто підписатися

Як розкрутити книжковий канал

Одна з причин, чому в Telegram так мало розкручених книжкових каналів – там справді важко розкрутитися. Ця соцмережа не підсовує тобі близькі за тематикою канали та пости, не показує, що читають твої френди, навіть рекламного кабінету (як у Facebook) в ній немає. Розкажу, як дорости до топ-11 вдалося мені: 

1. Взаємний піар (ВП)

Це коли два канали з плюс-мінус близькою кількістю підписників обмінюються рекламними постами. У мене не було часу та бажання проявляти в цьому плані ініціативу, але кілька разів погоджувалася, коли ВП пропонували інші. В найкращому випадку після цього додавалося близько 100-120 підписників – вважаю це хорошим результатом.

2. Взаємний піар з друзями

Мій чоловік та моя близька подруга пропіарили мій канал на своїх каналах, і це дало приємний приріст підписників. 

3. Власний Facebook (чи інша соціальна мережа)

У мене доволі розкручена сторінка (майже 10 тис підписників), тож я періодично нагадую френдам, що маю канал – і вони додаються та приводять друзів.

4. ЗМІ

Мій канал кілька разів потрапляв у добірки цікавих каналів, які створювали різні ЗМІ, і це давало невеликий, але приємний приріст по 20-30 підписників.

5. «Сарафанне радіо»

Коли робиш цікавий контент, його репостять інші канали та чати, і звідти приходять підписники. А ще видавці радять канал одне одному, а книголюби запрошують своїх друзів.

6. Контент

Щоб про канал говорили, треба постити те, про що хочеться говорити. Відгуки на книжки – не те, що репостять і обговорюють. Тому численні канали, у яких публікують виключно відгуки, часто застряють на 200-500 підписниках, і цифра довго не рухається.

Натомість у книжковій сфері (як і в будь-якій сфері) активно обговорюють конфлікти та скандали. Тут з задоволенням репостять інформацію про знижки та акції. Активно цікавляться новинками. Всім цікаво, хто скільки заробив, яке видавництво закрилося, кому відсипали грошей від держави. А ще віднедавна я почала публікувати вибрані вакансії у книжковій сфері – для багатьох моїх підписників це релевантна інформація.

7. Коментарі у Facebook 

Коли я бачу, що десь просять порадити цікаві канали – не соромлюсь і пишу про свій. Зайві 5-10 підписників на дорозі не валяються. Головне не робити це ненав’язливо та в тему.

Замість висновку

Навіть з огляду на відносно невелику кількість підписників у книжкових Telegram-каналів не варто вважати, що цей медіаканал не вартий сил. Зрештою 2000-3000 – це середній наклад українських книжок. За моїми спостереженнями, публіка в Telegram більш цільова, більш активна та більш «просунута», аніж, наприклад, у Facebook. 

До того ж, на відміну від Facebook, Telegram не «ховає» пости й не має заплутаних алгоритмів. Кожен написаний пост має шанс бути прочитаним усіма. А люди свідомо додаються до каналів, які їх цікавлять. Тож кілька тисяч підписників у Telegram можуть бути такими ж цінними, як кілька десятків тисяч – у Facebook, чи Instagram. 

До речі, не забувайте підписатися й на наш канал у Telegram.

Читайте також: Книжковий Instagram в Україні: на кого підписатися