Міжнародна премія Івана Франка оголосила цьогорічних претендентів

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття цьогорічної премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін та мають міжнародне значення. Про це повідомляє пресслужба фонду.

У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова; 6 наукових установ та 4 лавреати Премії попередніх років. За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Серед претендентів:

1. Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, та Ігоря Скочиляса, «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
2. Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
3. Олена Берегова, «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
4. Роман Горак, «Андрей Шептицький. Біографія».
5. Микола Зимомря, Марія Якубовська, «Іван Франко: проєкція у сучасність».
6. Оксана Кісь, «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
7. Богдан Козак, «У лабіринтах історії українського театру».
8. Олена Кравченко, «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
9. Володимир Маслійчук, «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».
10. Зоряна Мацюк, «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».
11. Іван Монолатій, «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
12. Шон Паттерсон, «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».
13. Людмила Підкуймуха, «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
14. Ірина Роздольська, «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
15. Андрій Сова, «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
16. Михайло Степико, «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
17. Микола Тарасенко, «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».
18. Леонід Тимошенко, «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
19. Назар Федорак, «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
20. Михайло Хай, «Микола Будник і кобзарство».
21. Тетяна Шарова, «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».
22. Ольга Шаф, «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».
23. Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко, «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
24. Ігор Юдкін, «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською.

Ім’я лавреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії (в Інституті славістики Віденського університету). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією відзначають науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Нагадаємо, минулого року премію Франка отримав доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк. Нагороду присудили за монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.».

У 2019-му лавреаткою премії стала Марія Грацій Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Григорія Сковороди».