Карел Чапек. Р. У. Р. (Россумові універсальні роботи)

Саме завдяки цій «колективній драмі з елементами комедії на три дії» 100 років тому у всесвітній глосарій увійшло таке звичне для нас тепер слово «робот». Проте Карела Чапека цікавили не закони робототехніки (хоч драма і стала культовим твором у каноні наукової фантастики), а закони людськості: як із штучного і синтетичного проростає живе і життєствердне, проростає милосердя, емпатія, самопожертва, любов.

Це перший український переклад «Россумових універсальних роботів» Карела Чапека, зроблений за першовиданням 1920 року, і виданий з нагоди одночасно двох ювілеїв – публікації та сценічної прем’єри. Від своєї появи на світ ця антиутопія ставала все ближчою і зрозумілішою аудиторії. І тепер, здається, черговий влучний момент перечитати (чи прочитати вперше) перевірену часом чеську класику.

ГЕЛЕНА: Ми маємо з ними поводитися… поводитися… як із людьми.
ГАЛЛЕМАЄР: Ага. Тобто вони будуть голосувати? Пити пиво? Командувати нами?
ГЕЛЕНА: Чому вони не можуть голосувати?
ГАЛЛЕМАЄР: Може, й платню мають отримувати?
ГЕЛЕНА: Звичайно, мають!
ГАЛЛЕМАЄР: Гаразд. А що вони з нею будуть робити?
ГЕЛЕНА: Купуватимуть… що потребують… що їм нестиме радість.
ГАЛЛЕМАЄР: Це все чудово, панно, от лише роботам нічого не приносить радости. Навіть не уявляю, що б вони собі таке придбали! Їх можна годувати ананасами, соломою, чим завгодно, їм байдуже. Вони взагалі не мають смаку. Вони нічим не цікавляться, панно Ґлорі. Дідько, ніхто ніколи не бачив, щоб роботи посміхалися.