Вірити у власні сили та робити вже зараз: як розпочати трансформацію українських бібліотек

Кандидатка наук з соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй підбиває підсумки після серії публікацій про цифрову трансформацію бібліотек та спроможності української бібліотечної системи.

Коротке оптимістичне outro

Ми завершили серію публікацій про ІТ і бібліотеки, в яких намагалися коротко викласти основне і про інформатизацію бібліотек (комп’ютеризацію, доступ до інтернету та впровадження ІТ-систем), і про національні бібліотечні проєкти (Систему централізованої каталогізації, Національну електронну бібліотеку, Зведений каталог). Я намагалася зробити системний виклад, показати взаємозв’язки між усіма цими складниками бібліотечних ІТ, розібратися не лише у викликах, а й розглянути можливі шляхи їх подолання. 

Певно, все, що я написала – суб’єктивне, але в основі цих роздумів лежить багато років досвіду та глибокого вивчення питання. Я намагалася описати складні професійні речі простими словами, щоб вони були зрозумілі не лише бібліотекарям. Сподіваюсь, що мені це вдалося. Дуже хотіла, щоб ці публікації стали у пригоді під час ухвалення рішень.

На початку я обіцяла, що outro буде оптимістичним і коротким. Тож підсумую нашу розмову і відповім на коментар скептиків.

Коментар скептиків: все правильно, але це великі гроші, і у нас цього не буде ніколи. Тож робимо, що і як можемо.

 

Моя відповідь: «з таким настроєм слона не продамо». Я впевнена, що ми спроможні подолати всі виклики, про які говорили раніше.

Я хочу вірити, що на рівні держави нарешті буде вестися грамотна державна політика щодо бібліотечної справи. На жаль, вже тривалий час ми цього не спостерігаємо. Я хочу вірити, що ті, від кого це залежить, нарешті розгледять прямі причинно-наслідкові зв’язки між сучасною технологічною бібліотекою і рівнем цифрових навичок та інформаційної грамотності, здоров’ям людей, досягненням цілей сталого розвитку, громадянською активністю, розвитком освіти, науки, культури, бізнесу тощо.

Я вірю, що бібліотекарі (від національної бібліотеки до бібліотеки в невеликому селі) зможуть переконати та показати й спільноті, і тим, хто ухвалює рішення, очевидні вигоди від цифрової трансформації бібліотек. І це треба робити вже, не чекати, коли «там нагорі» зрозуміють і скажуть, куди йти. Головне для нас – бажання і компетентність. Бо «все залежить від сили бажання», і ми не маємо права робити щось аби як, сподіваючись, що колись, коли буде достатньо ресурсів, це можна буде переробити. Якщо робити, то на рівні. Тобто – все в наших руках.

І ще – «равлики стрибають»! Я сама бачила… 

Матеріали про цифрову трансформацію бібліотек: