Заза Пауалішвілі . Реґіна Ольсен

“Чорна рада” Пантелеймона Куліша (1819—1897), за словами І. Франка, — “найліпша історична повість в нашій літературі”. Головна сюжетна лінія — боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана Хмельницького. Автор із симпатією змальовує козаків, їхній побут, звичаї, кращі традиції запорозького козацтва. Разом з тим П. Куліш показує суперечності між різними верствами населення, наслідком яких і стала “чорна рада”. Роман бентежить, захоплює, змушує хвилюватися за героїв і долю всієї країни. Багато в чому він перегукується із сьогоденням.

По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий “козарлюга”. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька…