Джей Крістофф. Безніч

Вільям Ґібсон – канадський письменник американського походження, основоположник літературного, естетичного та мистецького напряму, відомого як кіберпанк, що характеризується похмурими прогнозами на найближче майбутнє людства, в якому роль урядів перейде до могутніх транснаціональних корпорацій, найбільшою цінністю стануть новітні технології та інформація, а люди поринуть в ілюзорний світ віртуальної реальності і модифікуватимуть свої тіла й свідомості кібер- та біоімплантами.

На сьогодні Вільям Ґібсон є автором тринадцяти романів, серед яких і знаменитий «Нейромант» – авторський дебют, що одразу окреслив межі жанру кіберпанк, а також багатьох оповідань, есеїв, п’єс та кіносценаріїв.

Вільям Ґібсон – лауреат низки престижних і всесвітньо відомих премій з фантастики: «Гросмейстер фантастики», «Г’юго», «Неб’юла», Меморіальної премії імені Філіпа К. Діка, а у 2008 році його було введено до Зали слави наукової фантастики.

Окрім того, саме Вільям Ґібсон вигадав та запровадив у вжиток термін «кіберпростір», і скидається на те, що саме він багато в чому є своєрідним архітектором і візіонером нашої сучасності та нашого найближчого майбутнього.

Вільям Ґібсон справедливо вважається батьком кіберпанку, а багато його передбачень, зроблених ще на початку 80-х років минулого сторіччя, лише зараз починають справджуватися або ж невдовзі стануть реальністю, оскільки вже тепер зрозуміло, що наш світ, так чи інакше, але таки рухається приблизно за сценарієм Ґібсона.

«Спалити Хром» – це авторська збірка оповідань, що сформували класику кіберпанку і дають найкраще уявлення про цей жанр наукової фантастики.

Глобальна мережа Інтернет, що ось-ось перетвориться на той самий Кіберпростір, високотехнологічні комунікації, в лабіринтах яких точаться інформаційні війни, інформація як найбільша цінність і водночас найпотужніша зброя новітнього часу, віртуальна реальність, явні й приховані війни корпорацій за панування над новітніми технологіями, а отже, і над світом, модифіковані людські тіла і свідомості нового рівня, штучні інтелекти й етичні питання, пов’язані з їхнім існуванням, – ми вже майже вступили в колись описаний Ґібсоном світ, тож корисно зазирнути ще трохи далі й дізнатися, що чекає на людство за найближчим поворотом його історії. Саме таку можливість і дає нам ця непересічна класика кіберпанку.