Авторське право та ШІ: хто власник і як захистити творчість

Штучний інтелект (ШІ) та його можливості стали невіддільною частиною нашого повсякденного життя, автоматизувавши та спростивши виконання рутинних завдань. Але водночас технології поставили перед нами низку викликів, особливо у сфері правового регулювання. Виникають питання: чи застосовується авторське право до творів, створених штучним інтелектом? Чи може ШІ вважатися співавтором твору? Чи може ШІ порушувати авторські права митців? З усім цим спробуємо розібратися у цій статті.

Якщо митець створив контент за допомогою ШІ

В Україні, як і в більшості країн світу,  авторство вимагає особистого творчого вкладу. Щоб твір був захищений авторським правом, його має створити людина своєю творчою діяльністю.

Однак юристи припускають, що авторські права можуть бути присвоєні й результатам роботи штучного інтелекту, але тільки за умови активної участі людини у творчому процесі.

Людина може вважатись автором, коли вона визначає ключові параметри для штучного інтелекту, обирає вихідний матеріал, з якого ШІ створить новий твір, і потім вносить власні корективи до фінального продукту.

Наприклад, якщо письменник налаштує алгоритми ШІ, щоб створити текст, а потім допрацює його до кінцевого вигляду, саме ці дії дозволять йому претендувати на авторські права цього твору.

Читайте також: Кілька фактів про те, чому Китай і США стали наддержавами штучного інтелекту

Втім, тут виникає питання, а яким саме має бути вклад людини? Наприклад, у відсотковому співвідношенні, щоби твір, створений ШІ, був наділений авторськими правами? Наразі немає чітких вказівок законодавства щодо того, що вважатиметься достатньою творчою діяльністю. Існує неоднозначність, особливо в мистецьких роботах, де художник може надавати додаткові інструкції чи навіть самостійно маніпулювати зображенням, щоб отримати кінцевий результат.

Показовим є кейс художниці та консультантки з ШІ Кріс Каштанової щодо ілюстрацій для коміксу «Zarya of the Dawn», які створили за допомогою артгенератора «Midjourney». Спочатку Бюро авторських прав США погодилося надати авторські права на комікс, включно із зображеннями, але потім це рішення було відкликане. Бюро вирішило, що редагування зображень, проведені Каштановою, були «надто незначними та непомітними», щоб вважатися достатньо креативними для отримання авторських прав. В результаті Бюро надало права на комікс загалом, але відмовило в правах на окремі зображення. 

Чи порушує ШІ авторські права креаторів? Судова практика у світі

Проблематика з’являється вже на початку генерування контенту штучним інтелектом, адже первинні матеріали, які ШІ використовує для навчання, належать авторам, права на які юридично захищені. Все частіше творці прагнуть вжити заходів, аби їхні унікальні роботи не використовувались штучним інтелектом, оскільки вони не бажають, щоб їхні твори були джерелом навчання для ШІ.

Намагаючись боротися з цим, автори подають позови щодо порушення інтелектуальної власності.  Так у вересні минулого року в США група американських письменників, включно з Майклом Шебоном, подала позов проти компанії «Meta Platforms» до федерального суду. Вони звинуватили компанію в неналежному використанні їхніх творів для тренування мовної моделі штучного інтелекту під назвою «Llama».

Канадська романістка Мона Авад та Пол Трембле заявили про порушення авторських прав організацією, яка, на їхню думку, «тренувала» свою модель на їхніх романах без отримання належного дозволу. З цією метою вони подали колективний позов до федерального суду в Сан-Франциско, заявивши про порушення законодавства.

Також показовим є позов Сари Андерсен, Келлі МакКернан і Карли Ортіс до платформ «Midjourney», «DeviantArt» та «Stability AI». Вони стверджують, що їхні роботи використовувалися для навчання ШІ без згоди та виплати компенсації. Відомо, що у жовтні 2023 року суд відхилив позови авторів у використанні їхніх творів без згоди, але дав можливість внести додаткові пояснення. Очікуємо на подальше рішення суду.

Всі ці випадки демонструють зростання занепокоєння митців щодо використання їхніх творів штучним інтелектом. Та чи дійсно ШІ порушує права авторів? Юридичні думки про порушення авторських прав штучним інтелектом варіюються, а судова практика ще не сформована.

ШІ та українське законодавство

Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права», порушенням вважається плагіат, що включає опублікування творів або їх фрагментів під чужим ім’ям.

ШІ не копіює творчий продукт, а лише використовує його методи та техніки для створення нового. По суті доробок ШІ є унікальним, адже це не точна копія оригіналу.

В Україні поки що відсутня судова практика щодо порушення авторських прав штучним інтелектом. Утім вважається, що твір цілком може бути оригінальним і захищатись авторським правом, якщо ШІ став допоміжним засобом при його створенні. Це може бути збір інформації, розшифровка чи аналіз даних, створення плану роботи, зміна стилю написаного тексту. 

Теж саме стосується і зображень — внесок автора має бути більшим за роботу нейромережі. Наприклад, можна попросити ШІ згенерувати ескіз вази. Після чого художник додає графічні елементи, розфарбовує її, домальовує квіти чи фрукти поруч. І отримує оригінальну роботу. 

Законодавство України вказує, що використання людиною комп’ютерних технологій, наприклад обробка зображень в графічному редакторі, не робить твір неоригінальними.

Тож навіть якщо автор використав умовний чат GPT чи Canva, створений продукт все одно вважається унікальним. А значить підлягає захисту авторським правом.

Крім того, слід зазначити, що в Україні авторське право виникає з моменту створення твору, а тому автору не потрібно його реєструвати.

Водночас питання порушення авторських прав штучним інтелектом залишається відкритим, і митцям доводиться шукати способи захисту своїх творів.

Читайте також: Розробили інструмент для визначення текстів, створених штучним інтелектом

Попри відсутність ідеального рішення, деякі автори активно розв’язують цю проблему. Наприклад, було розроблено програму «NO AI», що працює на базі штучного інтелекту і дозволяє захистити картини та інші зображення за допомогою водяного знаку.

Цей знак перешкоджає включенню творів до баз даних для навчання ШІ, оскільки нейромережа ідентифікує такі зображення як створені іншими машинами, а не людьми, і відмовляється їх використовувати для навчання. Окремі митці взагалі не публікують свої роботи в інтернеті, надаючи перевагу лише фізичним примірникам.

Загалом жодне законодавство будь-якої країни світу поки що не готове до регулювання продуктів нейромереж. Так само неможливо самостійно і на 100% переконатися, що твір був згенерований без порушення авторського права.

Навіть щодо тексту, який, здається, легко перевірити на плагіат, однозначну відповідь може дати лише кваліфікований експерт у суді. 

Зараз все це нагадує «дикий захід». Втім, це нормально, закони практично ніколи не встигають за новими явищами. І поки законотворці по всьому світу сушать собі голову, як зарегулювати те, що творять нейромережі, суди вже сьогодні пробують розбиратися з такими позовами.

Читайте також: У Великій Британії 36% перекладачів втратили роботу через ШІ

*Матеріал створений в партнерстві з комунікаційною агенцією UK comms.