Флемінг Ієн. Мунрейкер

«Монархія — річ тендітна, і зазвичай її розквіт чи занепад залежить від низки випадковостей. Бува, чубляться між собою потенційні королі та королеви за право сісти на трон імперії, а потім — раз — виринає нізвідкіль такий собі лікар Гільйотен або червоногвардієць з рушницею — і нема ще одного Королівського Дому. Така біда ледь не сталася з Великою Британією. Тьфу, тьфу, тьфу…. Кого б любили тоді, якби у далекому 1955-му Єлизавету ІІ один підступний лиходій перетворив на радіаційний порох? Шведського Карла №16 Густава чи монакського князя Альбера №2? Можливо. Ну точно не колумбітового короля Х’юго Дракса.

Слава Богу, є герої, які хоч і з превеликими труднощами, але спроможні рятувати цивілізацію від занепаду. Про одного з таких ця книга. Про того, хто у вогні не горить, і в воді не тоне….

Рутинна робота та флірт з секретарками — хіба це достойне заняття для офіцера та джентльмена на ім’я Бонд-Джеймс-Бонд за номером 007? Інша річ, коли йдеться про велику гру проти шулерів у лондонському клубі (Est. хз-коли), перегони на авто та викриття шпигунської мережі. І, звісно, про рятування Британської корони! Тут Кавалер Ордена св.Михаїла та Георгія на коні.

«Мунрейкер» — третій підручник за редакцією Ієна Флемінга від видавництва «Навчальна книга «Богдан»: вчимося грати у бридж (майстерно блефувати та правильно тасувати колоди), розбиратися в ракетній техніці, ганяти на «Бентлі» (прощавай улюблений кабріолет 1930 року!), спостерігати за птахами (бо вони передвісники біди) та нишпорити по кишенях. Вчимося плавати з голими дівчатами та насолоджуємось вишуканими стравами…

Ледь не забув — тренуймо щелепи! Хтозна, що доведеться ними робити, коли ти зв’язаний по руках та ногах….

Кілька хвилин по тому Бонд пройшов крізь знайомі двері, над якими засвітилася зелена лампочка.

М. підняв голову:

— Виглядаєте просто жахливо, нуль-нуль-сьомий, — сказав. — Сідайте.

Є справа, подумав Бонд, і його пульс прискорився. Сьогодні по імені до нього звертатися не будуть. Він сів. М. вивчав якісь помітки у своєму блокноті. Нарешті ще раз подивився на Бонда, але цього разу без зацікавленості.

— На майданчику Дракса минулої ночі стався інцидент, — пояснив М. — Подвійне вбивство. Поліцейські намагалися розшукати Дракса, але вочевидь не второпали зателефонувати у «Блейдс». Знайшли його тільки о пів на другу, коли він повернувся до себе в «Рітц». У пабі поблизу майданчика було застрелено двох чоловіків з проекту «Мунрейкер». Дракс відповів поліції, що йому до цього нема діла і кинув слухавку. Відповідь у його стилі. Зараз він на об’єкті. Думаю, трохи очуняв.

— Який цікавий збіг, — задумливо мовив Бонд. — Але до чого тут наша контора, сер? Хіба це не справа поліції?..»