Чарльз Стросс. Ачелерандо. Обкладинка 1

«Ачелерандо! “Щораз скоріше!”» — ніби говорять одне одному персонажі цього непересічного науково-фантастичного роману единбуржця Чарльза Стросса.

Батько, донька й онук — три покоління однієї сім’ї — стають учасниками появи постлюдського суспільства в природному для нього середовищі технологічної сингулярності. За химерним та витіюватим сюжетом книги захована справжня енциклопедія фантастичних ідей та концептів межі тисячоліть: юридичні права віртуальних клонів, штучний інтелект у домашніх іграшках, економіка Інтернет-ботів, сфери Дайсона, демонтаж поясу астероїдів, гірничі роботи на газових гігантах і найголовніше — політ до зірок у пошуках позаземного інтелекту.

Все це — лиш дрібка того, з чим доводиться мати справу спантеличеним від постлюдського суспільства персонажам роману, людям і не тільки.

Зустрічайте! Лауреат премії «Локус»-2006, номінант із коротких списків «Г’юґо»-2006, «Неб’юли»-2003, іменних премій Артура Кларка та Джона Кемпбелла (2006). Повноцінний дебют українською мовою.

Одразу після пробудження Манфред завжди найвразливіший.

Він із криком вдирається у ранок, коли штучне освітлення заливає кімнату. Якусь мить він навіть не певен, чи взагалі спав. Учора вночі Манфред забув укритися ковдрою, і тепер його ноги видаються йому шматками мерзлого картону. Тремтячи від незрозумілого напруження, він витягає з невеликої дорожньої сумки свіже спіднє, натягує заяложену джинсу і майку. Сьогодні треба буде залишити трохи часу і виловити собі якусь футболку на амстердамських базарчиках або знайти десь сякого-такого Ренфілда49 і відправити його на закупи одягу. Крім того, не завадило би відшукати який-небудь спортивний зал і трохи розім’ятися, проте йому катастрофічно бракує часу: окуляри нагадують, що він відстав від життя на цілих шість годин, які тепер треба надолужити. У яснах болять зуби, а язик ніби скропили «Агентом Оранж»50. У Манфреда те саме відчуття, нібито щось пішло геть не так; якби він тільки міг пригадати, що саме.

Поки він чистить зуби, то методом швидкого читання гортає томик нової поп-філософії, після чого переходить на сервер публічних анотацій; надто мало часу навіть для того, щоби кинути пару пишномовних тирад на свій сайт. У голові туманиться, думки — немов загусла кров на скальпелі. Йому потрібен стимул, захоплення, вогонь нового. Хай там як, а до сніданку все почекає. Манфред відчинив двері спальні і ледве не наступив на маленьку вогку картонну коробку, що примостилася прямо на килимі.