Таня Штевнер. Барви моря

У другій книзі фентезійного циклу на читачів чекають дивовижні знахідки героїв, їхні страхи й тепло почуттів, а також карколомна подорож у невідоме — до овіяного легендами озера Лох-Несс. Важко повірити, однак Алея може виявитись останньою людиною моря у світі! Та не тільки вона сподівається знайти там відповіді на запитання: Леннокс теж загадується, чи не є він людиною моря… Можливо, саме через це їх так загадково вабить одне до одного? Відтак їхня подорож перевершує всі сподівання: розкриті таємниці та моторошна правда неймовірно шокують! Для середнього та старшого шкільного віку.

Видовище сотень риб, що наче виростали з морського дна, було справді малоприємним. Та що це? Чи то Алея помилилась, чи то вони змінили свій колір? Так, вони змінили забарвлення відповідно до середовища навколо них! Он якась риба щойно була брудна, як морське дно, і вмить стала зеленою, як пластикова пляшка, повз яку вона пропливла. Може, це… риби-хамелеони?
Алея зауважила, що й навколо неї виник вир оранжевих бульбашок. Здається, всі риби дивилися на неї. Чи то їй лише здавалося? Серце скажено билося. Вона приглядалася до риб. Так, вони всі дивилися на неї!
Але що це? Навколо них у воді мерехтіли ніжно-рожеві кільця. З попередніх своїх підводних прогулянок Алея знала, що це означає.
— Вони безневинні, сумирні! — почула власний голос Алея. — Ці риби не заподіють нам шкоди.
Семі дивився то на Алею, то на Бена. Бен хитав головою.
Та Алея була впевнена!
— Вони… — почала вона, але замовкла, побачивши щось інше навколо риб: від їхніх невеликих тілець раптово заясніли білі промені світла в різних напрямках.
Алея напружено міркувала. Барв такої форми їй ще не траплялося. Наступної миті в голові промайнула чітка думка: Показати! Вагаючись, звела брови. Що це означає?
І тоді відбулися якісь переміни. Алея не могла точно пояснити, що саме, але… щось наче змістилось. Виникло відчуття, наче хтось стягнув з її очей серпанок, про який вона не знала.
І те, що відкрилося її очам, змусило її закам’яніти.