* ESC - закрити вікно пошуку

Головна Книжковий Арсенал 2019 Іноземна проза

Іноземна проза

120₴

Купити книжку

Джек Лондон. Біле Ікло; Любов до життя

Джек Лондон. Біле Ікло; Любов до життя / Джек Лондон; пер. з англ. Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної, Ніни Дубровської та Галини Яр. — Київ : Знання, 2018. – 223 с. – (Скарби: молодіжна серія). ISBN 978–617–07–0667–6

«Біле Ікло» — повість відомого американського письменника Джека Лондона (1876—1916), що належить до північного циклу творів автора. Це розповідь про вовка на прізвисько Біле Ікло, у жилах якого тече кров собаки. Ця обставина робить його життя немислимим поза людським суспільством. Незважаючи на жорстокість, підступність і зраду людини, Біле Ікло завжди залишається вірним їй. Внутрішній світ тварини, мотивація її вчинків відтворені письменником настільки зворушливо, що оповідь розчулює до сліз. До книги також входить оповідання «Любов до життя», в якому автор переконує, що завдяки силі духу та одержимості життям людина здатна вижити навіть у найекстремальніших умовах.

Вовчук ніколи не бачив людини, хоч і мав інстинктивне уявлення про неї. Він невиразно прочував у ній живу істоту, що виборола собі верховенство над іншими тваринами Пустелі. Він дивився тепер на людину не тільки своїми очима, але також очима всіх своїх предків, що темними ночами оточували кільцем незліченні зимові стоянки, придивлялися з безпечної відстані до дивної двоногої істоти, владаря над усім живим.

Номер стенду: В 3.25

Назад до вітрини

читайте також

Міс Підземка

Девід Духовни

Видавнича група «КМ-БУКС»

«Поклик Ктулгу» та інші історії жаху

Говард Філіпс Лавкрафт

Комубук

Усі війни Лари

Войцех Яґельський

Човен

Нехай усі уб’ють Констанс

Бредбері Р.

НК-Богдан

125₴

купити книжку

225₴

купити книжку

200₴

купити книжку

Девід Духовни. Міс Підземка

Міське фентезі, засноване на ірландській міфології, від всесвітньовідомого актора (а також письменника і музиканта) Девіда Духовни.

Емер — просто жінка, яка живе в Нью-Йорку, їздить підземкою, купує морозиво у крамничці на розі, хоче видати власну книгу і живе з хлопцем, Коном. Але чи її життєвий шлях — єдиний з можливих?

Черпаючи натхнення з ірландського епосу про Емер та Кухуліна і залучаючи міфологічних персонажів з усього світу, темне фентезі Девіда Духовни пропонує містичну подорож паралельними шляхами часу та кохання.

«Міс Підземка» – захопливий роман про любов, відданість і вибір, який не відпускатиме читача до останньої сторінки.

Але то її чоловік, а навпроти неї — гедж-фондовий симулякр маскулінності. Вона вирішила від імені всіх колишніх та майбутніх Міс Підземок піти на конфронтацію з цим розчепірником з Волл-Стріт. Емер зважилася кинути йому в обличчя: «Пішов ти в сраку, вилупку», та з переможним виглядом вийти з вагону. Вона збентежить кривдника, приголомшить його, зіб’є з пантелику, паралізує спротив. Висловить все, що вона думає, прямо в його дурнувату, пихату мармизу. Ця спринцівка штопана, мабуть, працює на «Леман Бразерс» і причетна до рецесії. Так я засуну всю цю іпотечну кризу йому в дупу. Емер відчувала себе уособленням праведності. Вона глибоко зітхнула й націлила очі на леманського розкаряка-мачо-вилупка, її вуста напружились і ледве не випалили виразне й доволі вагоме «П»…

Читати більше

Номер стенду:В 3.10

Говард Філіпс Лавкрафт. «Поклик Ктулгу» та інші історії жаху

Розкішні світи фантазії й жаху, витворені Говардом Філіпсом Лавкрафтом (1890—1937), от уже майже сто років викликають заціпеніння й подиву мільйонів шанувальників по всьому світу. Творячи осібно від мейнстриму американської та світової літератури 1920–1930-х років, за свого життя Лавкрафт був майже невідомим поза колом читачів дешевих журналів, що спеціалізувалися на літературі розважальних жанрів, а славу здобув лише посмертно, несподівано посівши місце серед класиків ХХ століття. Тонкий психолог і прекрасний стиліст, наділений нестримною химерною уявою, він спромігся витворити у своїх численних оповіданнях та повістях неповторний фантастичний світ, просякнутий особливими, суто лавкрафтівськими міфологією та жахом. Вплив Лавкрафта на літературу й популярну культуру ХХ століття важко переоцінити. Його творчість захоплювала й надихала численних пізніших митців та мислителів — від Хорхе Луїса Борхеса й Вільяма Берроуза до Стівена Кінґа, Жіля Дельоза й гурту Metallica. Однак, передусім Лавкрафт — самобутній яскравий письменник, якого хочеться читати, й твори якого полонять увагу з першого ж речення та не відпускають до останнього. Пропоноване видання містить добірку найкращих творів письменника у талановитих перекладах Тараса Бойка й Анатолія Олійника, які роблять моторошну атмосферу «Поклику Ктулгу» та інших історій жаху відчутною майже на дотик.

Читати більше

Номер стенду:В 3.06

Войцех Яґельський. Усі війни Лари

Лара втекла разом зі синами, Шамілем та Рашидом, зі зруйнованого Ґрозного до Панкіської долини. Намагаючись уберегти дітей від жахіття війни, яка охопила частину Кавказу, вона відпровадила синів до їхнього батька у Швейцарію, сподіваючись, що там вони матимуть краще майбутнє. Однак сталося щось незбагненне: зі Швейцарії Шаміль та Рашид поїхали до Алеппо, де стали солдатами Ісламської держави. І тоді Лара вирушила до Сирії з надією врятувати від війни та загибелі бодай одного із синів.

«Усі війни Лари» — це драматична історія кістинки* Лари та двох її синів, що в часі триває від Першої російсько-чеченської війни** до виникнення Ісламської держави (ІДІЛ***), а у просторі окреслює унікальну географію – від Ґрозного (Чечня) через Панкіську долину (Грузія) до Швейцарії, щоб закінчитись в Алеппо (Сирія).
Войцех Яґельський в інтерв’ю зазначає, що книжку написав на основі реальних подій, а Лара – жінка, з якою йому поталанило зустрітися та записати її історію.

* Кістинці – субетнічна група чеченців, яка проживає на території Панкіської долини в Грузії.
** Перша російсько-чеченська війна – збройний конфлікт між Російською Федерацією та невизнаною Чеченською Республікою Ічкерією у 1994–1996 роках.
*** ІДІЛ (Ісламська держава Іраку та Леванту) – невизнане терористичне угруповання, що проіснувало від 2013 до 2018 року.

Презентація книжки відбудеться у травні під час VII Львівського медіафоруму.

Войцех Яґельський — польський письменник та репортажист, журналіст тижневика Tygodnik Powszechny.
До 2012 року працював журналістом Gazety Wyborczej, був кореспондентом ВВС і Le Monde.
Творчий доробок автора – книги репортажів про Кавказ («Хороше місце, щоб померти»), Афганістан («Молитва про дощ»), Чечню («Вежі з каменю») та Африку («Нічні подорожні», «Трубач з Тембіси», «Дорога до Мандели»).
«Усі війни Лари» – перший переклад Войцеха Яґельського українською мовою. У 2015 році книга була номінована на премію імені Ришарда Капусцінського – найпрестижнішу польську нагороду для репортажистів.

«Усі війни Лари» опубліковано за сприяння Польського інституту в Києві та Інституту книги в Польщі. Авторка українського перекладу — Олена Шеремет; літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.

Читати більше

Номер стенду:

Бредбері Р.. Нехай усі уб’ють Констанс

«Нехай усі уб’ють Констанс» — це детективний роман із містичними пасажами, підігрітими всюдисущою інтригою та невгасимою напругою. Твір є міжмистецьким згустком, що містить у своїй основі з’явища музичного, театрального та кінематографічного світів. То свого роду негласний довідник із іменами іконічних зірок, котрі спалахували та згасали у творчому просторі Америки на початку ХХ століття. Головна героїня роману, Констанс Реттіґан, майстриня перелицювання та прибічниця непостійності, отримує Книгу Мертвих, що не на жарт лякає її. Звідти і починаються втьоки від смерті, а чи то просто біганина від себе самої і свого непримиренного минулого. Низка смертей, відкриття несподіваних фактів — ось що врухомлює це чтиво, що віддає питомо бредберівською глибиною і гостротою думки.

О шостій ранку ген-ген удалині сплеснув світанок, проглядіти який через дощову запону аж ніяк не вдавалося. Досі полискували блискавки, ніби роблячи світлини приливу, що заковтував побережжя.

Нечувано велика блискавиця ніби зав’язла помежи вулиці. Я збагнув, що коли проведу рукою по простирадлі, з іншого краю нікого не знайду.

— Констанс!

Передні двері були розчахнуті, тим самим нагадували вихід на сцену. Дощ тарабанив по килимі. На долівці лежало два телефонні довідники, великий і маленький, розкинуті так, щоб їх можна було легко помітити.

— Констанс! — вирвалося з мого стривоженого нутра. Я озирнувся довкола.

«Принаймні вона натягнула сукню», — подумав.

Далі набрав її номер. Глухо.

Я зодягнув плащ і, засліплений дощем, почвалав узбережжям до будинку Констанс, що був схожий на арабську фортецю. Зупинив ходу лишень тоді, коли опинився попереду помешкання, що вигравало сяйливими пломенями всередині та знадвору.

Одначе жодна тінь так ніде й не заворушилася.

— Констанс! — загорланив на весь голос я.

Вогні ніби заклякли на місці, застигла й тиша.

Страшезна хвиля накотилася на узбережжя.

Я заходився нипати очима, чи нема раптом ніде поруч її слідів, що вели б до припливу.

Втім, не було й натяку на них.

— Хвала Господу! — гадкував я. Згодом мене почали підточувати сумніви: — А що, коли їх розмило дощем?

— Тебе ж це влаштовує! — крикнув я.

І пішов геть…»

Читати більше

Номер стенду:B 3.09

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць