Ірина Даневська. Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл

«Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл» — це історичний роман-епопея, в основу якого покладено «Автобіографію» литовського князя Богуслава Радзивіла (1620–1669). Він — полководець шведського короля, зрадник в очах монарха й Вітчизни, його батьківщина звойована шведами та московським військом, а серце вражене гріховним коханням до власної племінниці. Чи вдасться відчайдушному князю відбити удари Фортуни, повернути собі добре ім’я, маєтки, владу, завоювати руку та серце коханої і навіть стати королем?

То був звичний торговий день, і Вільна ярмаркувала. Коло виносних яток на людних дерев’яних хідниках розхвалювали товар крикуни, та найдужчий галас стояв коло возів із зерном, що було в ціні, адже нового врожаю ще не діждали, а торішній спожила лиха війна з Московією. Вона нежданою бідою впала минулоріч на Литву, заграбавши Полоцьк, Смоленськ, Могильов, Вітебськ, Гомель, Мстиславль, Дубровну й запаливши козакуюче Подніпров’я. Через це привозу чекати не доводилося, і натовп, що з ночі марно видивлявся обіцяний хліб із Ошмян, гаряче торгувався за лишки ячменю та вівса — цим кінським їдлом уже давно не гребували й люди. Біля людної митниці похмурого виду чолов’яги розплавленим оловом та розпеченим на вогні залізом таврували діжки з рибою, олією, вином, а навпроти пранґера діловито скреготали точилами та гупали важкими молотами ковалі. До них часом підходили охочі підгострити шаблю, рогатину, кайло, косу, сокиру чи приладнати залізний наконечник до дерев’яного заступа, та через димний сморід тут не затримувалися. А там, де торговище завертало до примітної фільончастими пілястрами та віконницями кольорового блисняку двоповерхової будівлі купецької гільдії, дихалося легше й смачніше.