Міла Павічевич. Дівчина з льоду й інші казки

Перед вами третя частина знаменитої саги Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». «Буря мечів» — саме це очікує читача на сторінках роману. Причому найбільш гострий та безжальний меч тримає в руках автор. Незамінних героїв не буває, безсмертних також. Війна збирає свій кривавий врожай, та все більш наполегливо серед брязкоту сталі звучить голос магії. Кожен сам за себе. У своїй пристрасті до реалізму Джордж Мартін не шкодує ніжні почуття читачів. Побут роздертої в клапті війною країни описаний в усіх подробицях: мародерство, розбій, голод, сварки і бійки усіх з усіма, міжусобиці дрібних місцевих панів, бруд, хвороби та інші напасті, що супроводжують військовий час. Куди не кинь оком, від Стіни до самого півдня — руїна. І на такому тлі надзвичайно яскраво виступають персонажі. Як їх змінить війна? Що вони втратять, а що віднайдуть? Третя частина саги закрутить читача у вирі подій, пронесе крізь час і простір та захопить уяву від першої сторінки до останньої.

Джордж Мартін — американський письменник, автор світових бестселерів, зокрема всесвітньо відомої серії книг «Пісня льоду й полум’я», за мотивами якої триває вихід не менш популярного серіалу «Гра престолів». Прийнято вважати Мартіна сучасним майстром фантастики, а його романи вже перекладено багатьма мовами та регулярно отримають престижні нагороди і премії.

— Де ти був? — вимогливо запитав Тиріон. — Я по тебе посилав… мабуть, два тижні тому.
— Радше чотири днів тому, — озвався перекупний меч, — і я вже двічі приходив, тільки ви були мертвий для всього світу.
— Не мертвий. Хоча моя люба сестричка дуже старалася.
Либонь, не варто було озвучувати цього вголос, але Тиріону вже байдуже. Це Серсі стояла за спробою сері Мандона убити Тиріона, він печінкою то відчував.
— Що це за бридота в тебе на грудях?
— Мій лицарський герб, — вишкірився Брон. — Полум’яний ланцюг, зелений на димно – сірому полі. За накаком вашого лорда – батька я тепер сер Брон Чоноводський, Куцю. Не забувайте про це.