Дональд А. Норман. Емоційний дизайн: Чому ми любимо (або ненавидимо) речі довкола нас

Чи справді емоція й раціональність суперечать одна одній? Дональд Норман ставить під сумнів цей стереотип, доводячи, що речі, які викликають у нас приємні емоції, виявляються ефективнішими й зручнішими у використанні, та й узагалі емоції допомагають нам краще мислити й ухвалювати відповідніші рішення. Наша прив’язаність до речей, здатність проектувати на них себе й робити їх частиною наших власних історій — безмежний простір для роботи дизайнера. Він може подбати про те, щоб речі викликали в нас довіру, тішили й розважали нас, щоб нам було з ними зручно й безпечно – але дизайнер не всесильний. Кожен із нас має стати дизайнером сам для себе, вибираючи предмети й інтерпретуючи їх, творячи власний простір, взаємодіючи та спілкуючись із оточенням, і просто живучи власним життям.

Дональд Артур Норман (народився 25 грудня 1935 року) є дослідником, професором і автором. Норман — директор Лабораторії Дизайну в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Він відомий своїми книгами з дизайну, особливо Дизайн звичних речей. Він широко відомий за його досвід в області дизайну, ергономічного проектування та когнітивної науки. Він є співзасновником і консультантом Nielsen Norman Group. Він також є співробітником IDEO і членом Опікунської ради Інституту дизайну в Чикаго. Він має звання почесного професора когнітивної науки в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Норман є активним заслуженим гостьовим професором в Корейському науково-технічному інституті (KAIST), де він проводить два місяці на рік.

Більша частина роботи Нормана передбачає пропаганду дизайну, орієнтованого на користувача. Його книги мають основну мету — розвиток галузі дизайну, від дверей до комп’ютерів. Норман сприйняв суперечливу позицію, стверджуючи, що дослідницьке співтовариство дизайну мало впливає на інновації продуктів, і хоча вчені можуть допомогти в переробці існуючих продуктів. З цією метою Норман назвав свій сайт ініціалізмом порігом розрізнення, щоб відмітити його зусилля, аби змінити ситуацію.

Усі ми – дизайнери. Ми перетворюємо середовище таким чином, щоб воно якнайкраще задовольняло наші потреби. Ми обираємо, чим володіти, чим себе оточити. Ми будуємо, купуємо, організовуємо та реструктуризуємо, і все це – своєрідний дизайн… Так, завдяки дизайну, ми перетворюємо будинки на домівки, простори – на місця, речі – на майно.