Габріель Венсан. Ернест та Селестина. Сімеон загубився

Третій щоденник Улісса Мура нарешті відкриває таємницю вілли Арго та її колишніх власників. Але гру ще не закінчено!

Цього міста не знайдеш на жодній мапі, у жодному туристичному путівнику. Тут не працює інтернет і відсутній мобільний зв’язок, а єдина залізнична колія веде в нікуди. Хтось навмисне намагається ізолювати Кілмор-Ков від навколишнього світу. Але хто і навіщо? Джейсон, Джулія та Рік сподіваються знайти відповідь на свої запитання в химерному Будинку Дзеркал, який побудував місцевий годинниковий майстер. Та, схоже, у цій загадковій грі їхній суперник завжди на крок попереду…

Джейсон розмовляв, похиливши плечі, ніби слухавка важила цілу тонну:

— Так, мамо… Ні, мамо… Звичайно, мамо… Ні, мамо, далеко ми не ходили… Ні… Звичайно…

Хлопець із благанням в очах поглядав на сестру, яка енергійно жестикулювала, вимагаючи, щоб він додав якихось подробиць.

— Мама може щось запідозрити, якщо їй нічого не розповідати, — тихенько пояснила вона Рікові. — А як почнеш вдаватися в деталі, навіть не слухатиме.

— Ага, ага. Ні, ні-чо-го! — провадив Джейсон. Він відчайдушно заплющив очі, мовчки слухаючи повчання матері. — Та ні, то я клеїв дурня! — несподівано заявив він. — А насправді ми побували в Єгипті, де заблукали в якомусь лабіринті. Потім Ріка ледве не проковтнув крокодил… Ріка, нашого друга з Кілмор-Кова! А яке в нього було обличчя, коли ми зайшли до кімнати, де змії падали просто зі стелі… — Джейсон замовк на декілька секунд і нарешті промовив: — Зачекай, я передам слухавку Джулії.