Ред’ярд Кіплінґ. Як кит став вусатим. Як верблюд став горбатим

Як кит став вусатим… а верблюд – горбатим!
Барвиста книжка-перевертачка поєднала дві найвідоміші казки Ред’ярда Кіплінґа для найменших. Уже понад сто років діти усього світу зачитуються дотепними жартівливими інтерпретаціями того, чому верблюд має горб, а кит – китовий вус, завдяки якому найбільша у світі тварина живиться найдрібнішим планктоном. Жвава мова автора зробить читання захопливим, а блискучі малюнки Володимира Штанка запросять ретельно роздивлятися кожну ілюстрацію.
Книжечка продовжує серію «Теґумай і Тафі», започатковану видавництвом «Навчальна книга – Богдан». Чи ж зумієте ви відшукати улюблених героїв на цих сторінках?

Але щойно Моряк, чоловік надзвичайно бувалий та завзятий, виявив, що опинився у темному теплому китовому череві, як почав стрибати і скакати, гоцати і коцати, хвицяти і тицяти, тупати і гупати, ляскати і хляскати, лупити і бити, горлати і волати, а ще й витанцьовувати де треба й де не треба, доки Китові справді стало непереливки. (Ви ще не забули про підтяжки?)
Отож сказав Кит Рибуну-Балакуну:
— Щось цей чоловік занадто важкий для мого шлунка. Від нього у мене гикавка. Що робити?
— Скажи, хай вийде, — порадив Рибун-Балакун.
Тож Кит загукав до Моряка у глибини свого власного черева:
— Ану виходь і поводься як слід! У мене від тебе гикавка.