Ву Мін'ї. Хроніки поцуплених роверів

У пошуках велосипеда зниклого батька письменник знайомиться з прихованим світом колекціонерів старих роверів. Крок за кроком він відкриває для себе дивно переплетені історії солдатів, які воювали в джунглях Південно-Східної Азії під час Другої світової війни, знаменитого слона Ліня Вана та ловців метеликів у тайванських лісах. Велосипед у цьому романі — відображення тісно пов’язаних між собою історій Тайваню, Японії, Китаю, М’янми, Таїланду, Малайзії та Сінгапуру.
«Хроніки поцуплених роверів» Ву Мін’ї — це захопливий історичний роман про велосипеди, слонів та війну. Але також це медитація про пам’ять, сім’ю та дім.

BIKE NOTES I

У 1872 році — то був пʼятий рік Мейджі — в районі Ґіндза відкрилася перша аптека, що торгувала західними ліками. Її відкрив Фукухара Арінобу , молодий японський медик, колишній директор аптеки при шпиталі ВМС Японії, який вельми захоплювався «орхідейними ліками» (так у нас іменували західну медицину). Особлива іронія полягала в тому, що свою аптеку він назвав дуже по-китайському — «Заля, в якій народжується життя» (наразі цією назвою користується виробник японської косметики «Шісейдо»), висловом з «Книги змін», а точніше, з коментаря до гексаграми Квень (Виконання): «Величі Квень зобов’язані десять тисяч речей своїм творінням». Квень у «Книзі змін» символізує землю, земля породжує всіх істот, земля годує все живе, тож назва з таким глибоким змістом вельми пасувала аптеці.
З книги «Ґіндза та Шісейдо: компанія, що створила сучасну Японію» видавництва «Модеен» я дізнався, що косметична компанія з назвою «Шісейдо» на початку займалася зовсім не косметикою. Вони перепрофілювалися на косметику лише на третій рік після того, як Японія захопила Тайвань, тобто в 1897-му. Того року «Шісейдо» випустила косметичний тонік «Юдермайн» (тодішня назва перекладалася як «Прекрасна цера», а зараз це просто «Руда Монро»), який вельми сподобався тогочасним модницям.

У 1920 році Фукухара привіз з Європи пристрій для виробництва газованої води, а також відкрив ресторан у західному стилі, а згодом ще й кав’ярню, тож люди вчащали туди зграями. Під впливом таких дрібниць, що нишком пробирались у життя японців, воно потроху змінювалося, та самі японці начебто раділи тим змінам. Спочатку ліки, згодом косметика, а відтак напої та харчі, так «Шісейдо» стала не просто звичайною аптекою, а подарувала японському широкому люду докорінно новий спосіб життя.
Становлення «Шісейдо» від аптеки, що торгувала західними ліками, до комерційного велета, який має власні розробки в косметичній продукції та суміжних галузях, як на мене, є одним з прикладів японського устремління до всього західного — тут і ліки, і технології, ба навіть спосіб життя.