Йорн Лієр Горст. Код Катаріни

Катаріна зникла безвісти 24 роки тому. Щороку в день її зникнення головний інспектор Вістінґ навідує її чоловіка, якому так і не зміг допомогти і який за ці роки став йому майже другом. Вістінґ переглядає «захололу» справу і досі намагається розгадати код, який залишила в записці перед своїм зникненням жінка. Але цього року щось має змінитися. Зникла ще одна жінка, і чоловік Катаріни може бути до цього причетний.

Вістінґ має його знайти і розвіяти свої підозри, або ж зіграти в смертельну гру.

Атмосферний, захопливий і напружений роман, справжній скандинавський нуар.

Картонні коробки стояли в одежній шафі. Три коробки. Вістінґ вийняв найбільшу. Вона вже почала рватися в одному кутку. Вінстінґ обережно поніс її до вітальні.

Верх коробки закривався нахльостом. Він роз’єднав накривку й узяв верхню чорну теку. На ребрі теки виднілася вицвіла від часу наліпка: «Катаріна Гауґен».

Вістінґ відклав її набік, вийняв червону теку «Свідок І» і ще дві червоні — «Свідок ІІ» і «Свідок ІІІ». А тоді нарешті побачив те, що шукав — теку з наліпкою «Кляйверваєн».

У картонних коробках зберігалося все, що було зроблено й письмово зафіксовано у «справі Катаріни». Правду кажучи, зберігати матеріали кримінальної справи вдома було суворо заборонено, але вони не заслужили собі на те, щоб припадати пилюкою в архіві.

Щоразу, коли він брав з шафи сорочку, коробки нагадували йому про давнє розслідування.

Вістінґ взяв окуляри й сів, поклавши теку на коліна.

Востаннє він гортав її рік тому.