Ерін Меєр. Культурна карта. Бар’єри міжкультурного спілкування в бізнесі

Що подумав британець: «ДУРНЯ ЯКАСЬ».
Що він сказав: «ОРИГІНАЛЬНО».
Що почув нідерландець: «ЙОМУ ПОДОБАЄТЬСЯ МОЯ ІДЕЯ!».
З одного боку, це жарт, а з другого — приклад міжкультурної плутанини.
І, на жаль, схожі непорозуміння можуть перерости у сварки й розривання ділових угод. Та як же цього уникнути й побудувати злагоджену роботу, якщо ви працюєте з іноземцями? Як спрямувати прямоту французів, пунктуальність німців, відкритість американців чи мовчазність китайців на користь усією групи й допомогти їм порозумітися? Про це розповідає консультантка з міжнародної співпраці Ерін Меєр.

На реальних історіях авторка демонструє, як взаємодіють представники різних культур, аналізує типові помилки, вчить дивитися на ситуацію очима підлеглих чи керівників, що зростали в іншій культурі. Також авторка пропонує дієвий інструмент: восьмишкальну модель, завдяки якій ефективність міжнародної команди зросте в рази.

Уміння, що визначають ефективного комунікатора, суттєво відмінні в різних культурах. У США й інших англосаксонських культурах навчаються спілкуватися максимально буквально і прямо. Доброю комунікацією вважається чітка й зрозуміла взаємодія, і відповідальність за точність передачі повідомлення лежить цілковито на комунікаторі: «Якщо ви не зрозуміли, це моя провина». У багатьох азійських культурах, зокрема в Індії, Китаї, Японії та Індонезії, все навпаки: меседжі часто імпліцитні, вимагають відслухача шукати між рядків. Добре спілкування тут тонке, містить чимало рівнів і залежить від багатого підтексту, а відповідальність за передачу повідомлення покладається і на комунікатора, і на того, хто його отримує.