Людмила Таран. Молодіста

Молодість і старість – два полюси людського життя. Кожна пора по-своєму радісна й драматична. І молодості, й старості притаманні любов, кохання. Тішитися сьогоднішнім днем – непроста наука і для молодих, і для зрілих.Нова книжка малої прози Людмили Таран спонукає до цього.Для широкого кола читачів.

Це він знайшов привід підійти до мене там, у бібліотеці, і так розпочав розмову, що я відчула себе абсолютно невимушено. Ось чого мені бракувало в тій першій молодості:
невимушеності! Я шарілась і губилася: через свою худорбу, високий лоб, на який напускала гриву волосся, аби те високе чоло не лякало людей. Поки мій майбутній чоловік не сказав, що найкрасивіше в мене — високе чоло і карі очі. Я так повірила, що вийшла за нього заміж.