Максим Розумний. Національна доктрина

“Національна доктрина” – це стратегія будівництва нації, республіки і держа-ви. Як і кожна стратегія, вона передбачає чітку постановку мети, реальний погляд на існуючий стан речей, осмислення попереднього досвіду та інноваційні пропозиції, що дозволяють розв’язати задавнені проблеми і нерозв’язані суперечності національного становлення. Пропонована доктрина А це лише пошук істини і запрошення до дискусії. Але тієї дискусії, яка має завершитися спільним розумінням, спільним рішенням і спільною дією.

Своєю новою книгою філософ і політолог Максим Розумний підбиває підсумки тридцятирічного будівництва української державності, ліберальних реформ та пошуку національної ідентичності. У стислому вигляді представ-лені аналітичні висновки про витоки нинішнього кризового стану держави, а також представлене авторське бачення переходу від розпаду і деградації до творення і розвитку.

Максим Розумний – народився у києві 1969 року, доктор політичних наук, кандидат філософських наук, протягом 1992-2018 років працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному інституті стратегічних досліджень. Сфери наукових інтересів: соціальна комунікація, ідеологія, політика ідентичності, демократичний транзит, проблеми реформування політичної системи, теорія і методологія політичного аналізу й прогнозування. Автор понад 150 наукових публікацій, зокрема п’яти книжок: “Стратегія замість ідеологій”, “Політичний вибір України”, “Українська ідея на тлі цивілізації”, “Доктрина дії: соціально-філософський конспект”, “Виклики національного самовизначення”.

“Національна ідея надавала сенсу навіть тим процесам соціального розпаду і занепаду, що поширювалися не лише в економіці та державному управлінні, а й у культурі, освіті, спорті та інших сферах, якими визначається моральне здоров’я та інте-лектуальна спроможність спільноти. Пізніше до цього додалася внутрішня політична конфліктність, тотальна корупція, зовнішня залежність, втрата територій, параліч виконавчих та судових органів, виродження парламентаризму, комерціалізація місцевого самоврядування і громадського сектору тощо”.