Тім Боно. Наука щастя: коли лайки це ще не все

Коли молодих людей по всьому світу запитують, чого вони найбільше прагнуть у житті, більшість не вагаються з відповіддю: щастя. Стрімкий розвиток соцмереж спонукає нас вимірювати власне щастя, порівнюючи себе з іншими, що часто призводить до розчарувань. А заклики «бути на позитиві» не враховують, що інколи почуватися нещасними — нормально. Ба більше — книжка, яку ви тримаєте в руках, стверджує: абсолютного щастя досягти неможливо! Але вихід є — нам варто прагнути ставати не щасливими, а щасливішими. Автор, що навчив цього не одну тисячу студентів, охоче ділиться результатами численних досліджень і практичними (а головне — дієвими) порадами на незмінно актуальну й важливу для кожного тему.

У людей недарма розвинений складний спектр емоцій. Негативні емоції, як і позитивні, виконують важливу функцію. Страх чи тривога попереджають, що в нашому середовищі або житті, можливо, варто щось змінити. Вони працюють як внутрішня сигналізація. Пригадайте, коли ви минулого разу кашляли. Напевно, вам було неприємно, але ваш загальний фізичний стан, мабуть, поліпшувався: кашель — природний механізм, який допомагає відділити утворену внаслідок хвороби речовину й виштовхнути її з тіла, щоб вона не шкодила йому далі. У психології негативні емоції працюють аналогічно. Вони примушують нас звернути увагу на ті аспекти життя, які, ймовірно, викликають тривогу чи розпач, і щось змінити.