Саймон Вінчестер. Перфекціоністи. Як інженери створили сучасний світ

Саймон Вінчестер. Перфекціоністи. Як інженери створили сучасний світ / Саймон Вінчестер ; пер. з англ. Є. Даскал. — Х. : Віват, 2019. — 448 с. — (Серія «Саморозвиток», ISBN 978-966-942-827-1). ISBN 978-966-982-035-8 (укр.)

Саймон Вінчестер у своїй книжці «Перфекціоністи. Як інженери створили сучасний світ» простежує розвиток технологій від індустріальної до цифрової епохи, досліджуючи певний компонент — точність, — що є вирішальним чинником прогресу й одночасно перевагою та загрозою для нашого майбутнього. Автор веде у подорож еволюцією технологій, розповідаючи про досягнення Джона Вілкінсона, Генрі Моудслі, Томаса Джефферсона й інших фундаторів науково-технічного прогресу. Аналізуючи історії їхніх тріумфальних відкриттів — від перших парових двигунів до телескопа «Габбл» та сучасних смартфонів — Вінчестер досліджує фундаментальне питання: чи може технологічне і природне співіснувати в суспільстві?

Номер стенду: 123

Назад до вітрини

читайте також

Яблуня

Людмила Таран

Видавництво Старого Лева

Ілюстрована історія Канади

Літопис

Окололітературне

Тетяна Трофименко

Віват

Походження мови. Як ми навчилися говорити

Еверет Деніел

Наш формат

150₴

купити книжку

300₴

190₴

купити книжку

220₴

Людмила Таран. Яблуня

«Яблуня» — книжка-діалог, у якій відомі в Україні й закордоном жінки — мами і доньки — говорять про важливі моменти, згадують знакових людей та події, що залишили слід у житті. Це — інтригуючі сюжети, які дивовижним чином перегукуються між собою, як і самі долі матерів: особисте постає свідченням епохи.
Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка розповідають про найрідніших, котрі суттєво вплинули на їхнє життя і творчість.

«Чому — «Яблуня»?
Бо — ДЕРЕВО РОДУ. Пригадаймо, скільки творів українських художників доби Розстріляного Відродження було написано саме за мотивом яблуні як символу спадкоємності: Тимофій Бойчук «Біля яблуні», Іван Падалка «Збирання яблук», Микола Рокицький «Біля яблуні» тощо.
І… яблуко від яблуні недалеко падає…».

Читати більше

Номер стенду:104, 105, 016

. Ілюстрована історія Канади

«Ілюстрована історія Канади» у її розширеному двадцять п’ятому ювілейному виданні починається з перших відомостей про Північноамериканський континент і охоплює період розвитку Канади аж до 2012 року. Жвавий, захопливий стиль оповіді, добре організований і щедро ілюстрований матеріал (зокрема понад 50 кольорових фотографій), вичерпний науковий апарат тощо – роблять цю книгу неоціненним джерелом знань про одну з найбільших країн світу. Для широкого кола читачів.

«Ілюстрована історія Канади» – це книжка про канадців. Це оповідь про те, як канадці жили і працювали, якими вони себе бачать, якої вони думки одне про одного. Це історія того, як канадці втілювали свої прагнення в різних суспільствах, у низці поколінь величезних колоніальних імперій, а віднедавна – як громадяни нації в інтернаціональному світі. У цьому виданні шість канадських науковців – істориків і дослідників історичної географії – тлумачать для читача слова й ілюстрації минувшини цього краю».

Читати більше

Номер стенду:

Тетяна Трофименко. Окололітературне

Літературознавство – не це нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути жива і жвава, не оглядатися на персоналії, не виважувати можливих наслідків, не вплутуватися в складну систему дружби з усіма гравцями літпроцесу й ділових стосунків із видавництвами ― це коли говориш про свої враження від тексту як-вони-є. Тому ґонзо-критикиця, вона ж улюблена критикеса Тетяна Трофименко, презентує справжній путівник у світ такого дивного сучукрліту — «Окололітературне». Це не збірка рецензій на різні видання за певний період часу в традиційному розумінні, це анатомічний атлас сучукрліту, реальний зріз сучукрліту останніх десяти років ― з основними гравцями, їхніми творами, реакцією читачів та критиків, та – що важливо – візуалізованими важливими літературознавчими поняттями. Тож перед вами не лише захопливе, сповнене тролінгу, чтиво, а й доволі пізнавальне й інформативне.

Читати більше

Номер стенду:123

Еверет Деніел. Походження мови. Як ми навчилися говорити

У всіх мов світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, способи поєднання звуків і слів. Утім мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, стверджує автор цієї книжки. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об’єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли людина навчилася говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу? У книжці «Походження мови. Як ми навчилися говорити» автор змальовує захопливу еволюцію — від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині.

Деніел Еверетт — лінгвіст, декан факультету науки та мистецтв Університету Бентлі. Автор понад 100 статей та 12 книжок з мовознавства.

«Мова виконує свою функцію лише тому, що одні люди вважають, що інші мислять так само, як вони, до тієї міри, аби зрозуміти, що вони кажуть. Коли хтось висловлює, що думає, він робить це, вірячи, що його слухач здатний зрозуміти почуте, зробити висновки й зіставити слова зі своїм досвідом».

Читати більше

Номер стенду:108

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць