Клаудіо Лаґомарсіні. По тих, хто вижив, стрілятимемо ще

Реальна історія молодого хлопця, який упродовж 15 років ретельно приховував, що бачить тільки на 2%. У цій книзі автор розповідає, як і чому зробив це.

У віці 15 років Залія Кагаватте, сім’я якого походить із Шрі-Ланки, впродовж певного часу поступово втрачає зір. Лікарі стверджують, що колись він повністю осліпне. Йому радять кинути звичайну школу і піти до спеціалізованої, для дітей з вадами зору. Проте він мріє закінчити навчання, вступити до університету і мати повноцінне самостійне життя. Цілих 15 років він приховував свою фізичну ваду, аби мати можливість побудувати кар’єру у світі «зрячих людей». Тактильні відчуття, слух та інтуїція замінили йому зір. Він працює старанніше, ніж інші, вивчає напам’ять необхідну інформацію за допомогою голосових технологій. Проте за свій шлях він платить високу ціну: самозречення, внутрішня самотність, залежності. Тільки після усвідомлення того, що не можна завжди жити в суцільній боротьбі із собою, він дійсно змирився і почав отримувати задоволення від життя. Цілеспрямований та сповнений віри та надії, Залія Кагаватте розповідає про свій життєвий шлях.

Про автора: Залія Кагаватте народився 1969 року у Фрайберзі, що в Саксонії. Після втечі родини з Німецької Демократичної Республіки він ріс поблизу Оснабрюка. У 15 років захворів на неоперабельне відшарування сітківки; зір знизився до 2%. Після здобуття освіти зі спеціальності «Фахівець із готельної справи» Залія вивчав економіку й організацію готельного підприємства. Сьогодні Кагаватте працює у всіх німецькомовних країнах як лектор, мотиваційний тренер і бізнес-коуч.