Дмитро Безверхній. Порядні пані вмирають самітно

Брутальна і швидка книжка. Стрімка, як та сліпа куля з приблудного обрізу, що вражає двох героїв цієї курортної історії: одного на смерть, іншого — важким психічним шоком у його безглуздо ревниву голову. Ватага давніх, але молодих віком друзів приїздить на острів Джарилгач на щорічний «сплав» (так вони називають свій приватний фестиваль пиятики, помірного закидання наркотиками, спортивного залицяння до випадкових дівчат та головне — безборонного спілкування). У розповідях про самих себе, один про одного та в контактах з іншими відпочивальниками проявляється… що? Напевно, це собі зможе сказати той, хто спершу нагло, як півгранчака спирту, ковтне цю шпарку книжку, а потім перечитає повільніше знову; особливо кілька прикінцевих оповідань.