Андрій Бєловєшкін. Що й коли їсти

Якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності — Тамара Марценюк пропонує відповіді на ці та багато інших запитань, спираючись на широку джерельну основу та власну дослідницьку роботу. Попри строгу систему викладу та численні посилання — як на академічні праці, так і на приклади з масової культури, зокрема список фільмів, рекомендованих до перегляду, — це не підручник, а радше захопливий довідник, що допоможе зорієнтуватися тим, для кого ця тема нова, і впорядкувати свої знання читачам і читачкам, які цікавляться питаннями гендеру.

За підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ — Україна.

“Чоловічі гендерні ролі жорсткіші за жіночі. У жінок більше можливостей вийти за рольові межі. Дослідники не раз наголошували, що маскулінність куди жорсткіший рольовий набір порівняно з фемінністю. Адже маскулінність більш статусна, має більше влади, і тому вимоги до маскулінної поведінки суворіші й чіткіші, ретельніше контролюються. (…) Чоловіки теж потерпають від традиційних обмежень своєї гендерної ролі. Скажімо, їхній набір маскулінних рис повинен відповідати різним нормам: успішності (яка соціальну цінність чоловіка визначає розміром його заробітку й успішною кар’єрою), розумовій, емоційній і фізичній твердості (що передбачає фізичну силу й високу біологічну активність, обізнаність, компетентність, емоційну стриманість) та антижіночності.”