Пуляєва Альона. Щоденник щасливих дівчат

Спеціальне видання серії світового бестселера «Коти-вояки».

Напруга між Кланами лісових котів зростає. Громові вояки мусять довести свою силу, щоб зберегти територію і здобич від зазіхань зголоднілих сусідів. У ці непрості часи у Клані народжується кішечка Синютка. Зореклан пророчить їй велике майбутнє: вона стане сильною, як вогонь, і проведе Громових котів крізь найтемніші часи. Та перш ніж сповниться пророцтво, Синютка має пройти власний шлях випробувань, сповнений болісних втрат, сумнівів і складних рішень. І навіть коли зрештою засяє велич могутньої провідниці Синьозірки, темні таємниці минулого не залишать її у спокої до останнього дня.

Синютка палала від заздрощів, дивлячись, як Ряболапка веде Леопардоньку та Плямка до ялівцевої загорожі й зникає в отворі унизу.
Може, піти за ними і подивитися, куди вони йдуть…
Раптом чиясь морда наштовхнулася на її задні лапи й викинула зі сховку. Сніжка викотилася за нею, а тоді з – за листя висунулася сіра муруга морда.
— Що ви тут робите? Це вояцьке кубло!
— Ви… вибач! — позадкувала Сніжка.
Синютка розвернулася до вояка.
— А ми звідки мали знати? — запротестувала вона. У вояків є якийсь особливий запах, чи що?
Муругий кіт примружив очі.
— Ви — кошенята Місяцеквітки?
Хутро Сніжки здибилося, і вона опустила погляд на лапи.
А Синютка підвела голову. Вона не боялася цього буркотливого вояка.
— Так. Я — Синютка. А це моя сестра Сніжка.