Вільям Сомерсет Моем. Театр

Джулія Ламберт — найліпша актриса Англії. Їй сорок шість років; вона вродлива, багата, знаменита; зайнята улюбленою справою у власному театрі; її шлюб вважають ідеальним; у неї дорослий син… І так триває до зустрічі з Томасом Феннелом — молодим бухгалтером, якого найняв Майкл, чоловік Джулії, щоб навести лад у рахункових книгах театру.

На подяку за те, що Том дав раду з бухгалтерією, Майкл представляє його своїй знаменитій дружині. Бідолашний хлопчина неймовірно бентежиться, червоніє, блідне, і Джулії це приємно — адже вона живе захопленням публіки. Щоб остаточно ощасливити юнака, актриса дарує йому свою фотографію. Перебираючи старі знімки, Джулія згадує своє життя.

Роман між молодим шанувальником і знаною актрисою — звичайний сюжет. А втім, які наслідки цього роману? Кому ж Джулія подарує своє серце, і чи почуття стане для неї новою реальністю буття? Зважмо, що актори та їхні ролі — суть символи того безладного, безцільного театру дій, що зветься життям. А єдиною реальністю для них є лише гра…