Упорядники Ржегоржікова та Забіяка. У чехів. Антологія сучасного чеського оповідання

Антологія оповідань «У чехів» пропонує увазі українських читачів цілу палітру авторів і авторок, які пишуть чеською мовою. Це своє­рід­ний зріз того, що відбувалося в цьому жанрі у Чехії після 1989 року, тож ви знайдете в книзі як історії 1990-х, так і тексти, написані пів року тому. Тематика, стиль і авторська манера цих оповідань дуже різноманітні — кожен вибагливий літературолюб знайде тут щось до смаку. Перекладацькі стратегії, представлені в антології, дадуть додатковий привід замислитись про те, який багатий потенціал прихований у слові «оповідання».

Автори: Міхал Айваз, Ян Балабан, Б’янка Беллова, Петр Борковец, Владіміра Валова, Міхал Вівеґ, Їржі Гаїчек, Еміл Гакл, Арношт Ґольдфлам, Петра Гулова, Петра Дворжакова, Радка Денемаркова, Ірена Доускова, Марек Епштейн, Лідміла Кабртова, Дора Капралова, Іван Кліма, Адела Кнапова, Їржі Кратохвіл, Віт Кремлічка, Іґор Малієвський, Вратіслав Маняк, Івана Мишкова, Алена Морнштайнова, Патрік Оуржеднік, Галіна Павловська, Їржі Падев’єт, Іва Пекаркова, Маркета Пілатова, Мартін Райнер, Ярослав Рудіш, Тереза Семотамова, Петра Соукупова, Петр Станчік, Яромір Типлт, Яхим Топол, Ева Турнова, Катержіна Тучковa, Мілош Урбан, Луціє Фаулерова, Сильва Фішерова, Ян Фолний, Йозеф Форманек, Дора Чехова, Марек Шінделка.

Переклад з чеської: Галина Бабак, Лесь Белей, Марта Бурдяк, Катерина Вандич, Вікторія Дехтяренко, Ольга Долга, Ірина Забіяка, Борис Зайцев, Софія Калаш, Галина Клічак, Яна Коник, Євгенія Кононенко, Марія Косенко, Олег Коцарев, Анастасія Левкова, Богдан Логвиненко, Тарас Малкович, Наталія Мірошниченко, Катерина Михайлова, Тетяна Окопна, Анастасія Олексіюк, Любов Павлишин, Катерина Платонова, Марія Пономаренко, Тетяна Пономаренко, Тетяна Савченко, Олексій Севрук, Тетяна Сопронюк, Юлія Стахівська, Олександр Стукало, Катерина Уділова, Іван Федечко, Софія Челяк, Богдана Шелест.

Лаконічною назвою збірки оповідань «У чехів» ми хотіли б викликати в українського читача відчуття зустрічі з чимось давно знайомим. Тої приємної місцинки, де можна повісити на вішак своє пальто, зручненько вмоститися і поринути в читання. Тому книга «У чехів» може перетворитися на затишну кімнатку або, наприклад, на повну цигаркового диму пивницю, де розливають найсмачніше в світі, славнозвісне чеське пиво. Зрештою самі чехи — це народ, який надзвичайно любить свій рідний край і почуватиметься добре будь-де, якщо чужина хоч трохи нагадуватиме їхню домівку.

Робота над книгою розпочалася 2018 року в Києві, у межах мого майже шестирічного перебування на посаді директорки Чеського центру в столиці України. Із колегинею Іриною Забіякою — надзвичайною людиною, літературознавицею й чудовою перекладачкою чеської літератури на українську мову — ми домовилися про редакторську співпрацю, з якої народилася ідея звернутися до сучасних чеських прозаїків, щоб вони обрали один зі своїх текстів для українського читача. Водночас більшість авторів, до яких ми звернулися, протягом 2010—2020 років мали можливість особисто відвідати Україну.

За підтримки Чеського центру в Києві чеські письменники стали гостями пречудового київського фестивалю «Книжковий Арсенал», що відбувається на березі могутнього Дніпра, львівського «Форуму видавців» у західноукраїнському Відні, а починаючи з 2015 року, також найбільшого літературного фестивалю у Центральній Європі — «Місяця авторських читань». Коли наш задум підтримали сам Іван Малкович із видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» і талановита українська ілюстраторка Олена Старанчук, вже нічого не стояло на перешкоді втілення цього проєкту.

Однією з умов нашого вибору авторів було те, що письменник має проживати та творити на території Чеської Республіки і, відповідно, писати чеською мовою. Однак до нашої збірки все ж потрапив один уже померлий автор, а саме: надзвичайно талановитий остравський новеліст Ян Балабан (українські читачі можуть знати його книгу в перекладі Ганни Величко «Ми ще тут» (видавництво «Астролябія», 2012). Саме Яна Балабана часто називають майстром екзистенційного оповідання, завдяки якому цей жанр відродився у чеському літературному середовищі в світовому форматі; автором, що своїм унікальним відчуттям життєвих історій, серйозним тоном і похмурою атмосферою довів, що оповідання не повинно бути лише підготовкою до написання великих романів. А тому ми просто не змогли не включити його тексту до антології, віддаючи належне таланту цього письменника.

Книга «У чехів», як це зазвичай буває у тематичних і жанрових антологіях і збірках, представляє широкий спектр прозових творів, що згуртовує авторів різних літературних напрямів і підходів, читацьких чи жанрових сфер. У цих творах ми зможемо знайти гумор і мерців, белетризовані моменти історії з колажним використанням публіцистики, гротескні та люб’язно-іронічні площини з автобіографічними елементами, тексти невротичні й ретельно обдумані, експресивні й чуттєві; тексти, сповнені самотності й невпевненості, або ж магічно-постмодерні тексти. Неквапна робота над книгою стала непорушною оазою спокою у часи постійних дедлайнів, завдань й інших робочих обов’язків, і нам дарували радість не лише дедалі більша кількість чудових текстів, а й зацікавлення молодих перекладачів, які упродовж створення книги мали можливість взяти участь у перекладацьких майстернях і семінарах, організованих у рамках роботи над антологією. Молоді богемісти, українські письменники, які володіють чеською мовою, і несміливі перекладачі-початківці з усіх куточків України отримали унікальну можливість стати частиною колективу «літературної лабораторії», в якій народжувалась антологія; і варто зазначити, що для багатьох із них цей художній переклад став першою літературною публікацією. Окрім ознайомлення із сучасним чеським оповіданням через різноманітну мозаїку текстів, що вийшли з-під пера 45-ти сучасних чеських письменників, ми хотіли б цією антологією розширити ті стереотипні уявлення, які панують серед українців, про нас, чехів. Обидві наші культури належать до одного й того ж центральноєвропейського простору. За останні два десятиліття тимчасово розірвані історичні й культурні відносини значно активізувалися, і я сподіваюся, що крізь призму роздумів сучасних чеських авторів про соціокультурні проблеми ми переконаємося, що внутрішня мова, якою говоримо, насправді однакова… Я хотіла б, щоб наша книга також послужила прикладом оповідного таланту сучасних чеських письменників. Спробуймо знайти час і місце для відпочинку та роздумів. Це може стати наступним уроком в часи, коли ми всі — частина однієї великої мережі. Життя — це лиш мить, де ми маємо піклуватися про інших, особливо слабших, а тому дозвольмо ввійти в нашу домівку історіям, які допоможуть нам разом зрозуміти його крихкість. Побудуймо довіру, спробуймо розчулитися, адже наразі ми маємо його, життя. Сподіваюся, що після прочитання книги читач захоче, щоб до оповідань ставилися поважніше. Я бажаю усім вам цікавого та натхненного читання. Луціє Ржегоржікова