Головний герой роману Кілґор Траут — письменник-фантаст, який подорожує з одного конґресу наукової фантастики до другого. На одному з таких конґресів він зустрічає Двейна Гувера, власника фірми, яка продає «понтіаки», і їхня зустріч стає приводом для багатьох карколомних та несподіваних ситуацій.
Оповідь в романі побудовано так, ніби автор розповідає про Землю інопланетянинові, який нічого не знає ані про людство, ані про людську цивілізацію, навіть про найпростіші речі — розмноження, зброю, прапор, яблуко. Така розповідь дозволяє під несподіваним кутом побачити мотивацію й наслідки людських дій.
«Сніданок чемпіонів» — гарячкова, сумбурна сатира з типовим для Воннеґута складом героїв і ландшафтом.
Пролог
Фраза «Сніданок чемпіонів» ¬— зареєстрована торговельна марка корпорації «Дженерал Міллз» для коробки пластівців на сніданок. Використання ідентичної фрази для титулу цієї книжки не має на меті засвідчити будь – яку асоціацію з «Дженерал Міллз» або їхнє спонсорство, ані не має на меті очорнити їхній якісний продукт.
***
Фібі Герті, тієї особи, котрій присвячена ця книжка, уже, як то кажуть, немає серед живих. Я познайомився з нею в кінці Великої депресії, коли вона овдовіла і жила в Індіанаполісі. Мені було років шістнадцять, їй — близько сорока.
Вона була багатою, але ціле своє доросле життя щодня ходила на роботу, тож працювала і далі. Вона вела колонку з тверезими і дотепними порадами для безнадійно закоханих в індіанаполіській «Таймз», добрій газеті, яка на сьогодні вже не існує.
Не існує.
Читати більше
Енн Тайлер. Турист мимоволі
Мейкон Лірі, головний герой роману Енн Тайлер,— неймовірний педант і прихильник «системи» майже в усьому. Він ненавидить подорожувати, але заробляє на життя написанням путівників. Через рік після трагічної загибелі сина-підлітка дружина пропонує Мейкону розлучитися. Саме з цього моменту у героя розпочинається абсолютно нове життя. Він як слід роздивиться своїх родичів, зустріне жінку, яка зачепить його за живе і врешті-решт зробить дуже важливий вибір, що визначить його майбутнє. І все це буде схоже на подорож, від якої турист мимоволі Мейкон Лірі чи не вперше отримає справжнє задоволення…
Але врешті – решт він виявляв, що навіть уві сні залишається свідомим — не сни несуть його кудись далеко, а він сам старанно конструює їх, ретельно обмірковуючи кожну подробицю. Коли він усвідомлював, що не спить, то розплющував очі і дивився на годинник. Але була лише перша година ночі. У кращому разі — друга. Попереду було ще кілька годин, які він мусив якось пережити.
Читати більше
Кармен Марія Мачадо. Її тіло та інші сторони
«Її тіло та інші сторони» — збірка короткої прози американської письменниці Кармен Марії Мачадо. Провокативний та вишуканий дебют, що блискуче руйнує межі між магічним реалізмом та фантастикою, гумористичною прозою і горором.
Проза Мачадо відкриває особливі потаємні сторони жіночності та жіночої зрілості. Героїнь оповідань спантеличує досвід дорослішання, партнерських стосунків, материнства… «Ідеальна» дружина, яка віддає чоловікові всю себе, чи жінка, яка наважується на хірургічне зменшення шлунку, щоб нарешті сподобатися самій собі, а чи письменниця-дебютантка, яка їде у творчу резиденцію, де повертається до історій свого дитинства… Це емоційні та відверті історії жіночого досвіду, у центрі яких теми сексуальності, об’єктивації, тиранії канонів краси, мізогінії, фізичного і психологічного насильства.
У медовий місяць ми їдемо у тур Європою. Ми не багаті, але ми все гарно організували. Європа — це країна історій і, в перервах між зляганням, я їх вивчаю. З галасливих стародавніх метрополій ми їздимо у маленькі сонні
села, тоді в альпійські закутки і знову назад, ми попиваємо алкоголь і згризаємо з кісток смажене м’ясо, їмо шпецле і оливки, равіолі і якесь м’яке зерно, якого я не знаю, але яке жадаю щоранку. Ми не можемо собі дозволити купе у спальному вагоні, але мій чоловік дає хабар провідникові, і той пускає нас на годину в порожнє купе, так ми трахаємося над Рейном, чоловік притискає мене до громіздкої рами, і його стогони первісніші за гори, які ми проминаємо. Я розумію, що це увесь світ, але це перша частина, яку я бачу. Мене проймає струмом від перспектив.
Читати більше
Джордж Р. Р. Мартін. Буря мечів. Пісня льоду й полум’я
Перед вами третя частина знаменитої саги Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». «Буря мечів» — саме це очікує читача на сторінках роману. Причому найбільш гострий та безжальний меч тримає в руках автор. Незамінних героїв не буває, безсмертних також. Війна збирає свій кривавий врожай, та все більш наполегливо серед брязкоту сталі звучить голос магії. Кожен сам за себе. У своїй пристрасті до реалізму Джордж Мартін не шкодує ніжні почуття читачів. Побут роздертої в клапті війною країни описаний в усіх подробицях: мародерство, розбій, голод, сварки і бійки усіх з усіма, міжусобиці дрібних місцевих панів, бруд, хвороби та інші напасті, що супроводжують військовий час. Куди не кинь оком, від Стіни до самого півдня — руїна. І на такому тлі надзвичайно яскраво виступають персонажі. Як їх змінить війна? Що вони втратять, а що віднайдуть? Третя частина саги закрутить читача у вирі подій, пронесе крізь час і простір та захопить уяву від першої сторінки до останньої.
Джордж Мартін — американський письменник, автор світових бестселерів, зокрема всесвітньо відомої серії книг «Пісня льоду й полум’я», за мотивами якої триває вихід не менш популярного серіалу «Гра престолів». Прийнято вважати Мартіна сучасним майстром фантастики, а його романи вже перекладено багатьма мовами та регулярно отримають престижні нагороди і премії.
— Де ти був? — вимогливо запитав Тиріон. — Я по тебе посилав… мабуть, два тижні тому.
— Радше чотири днів тому, — озвався перекупний меч, — і я вже двічі приходив, тільки ви були мертвий для всього світу.
— Не мертвий. Хоча моя люба сестричка дуже старалася.
Либонь, не варто було озвучувати цього вголос, але Тиріону вже байдуже. Це Серсі стояла за спробою сері Мандона убити Тиріона, він печінкою то відчував.
— Що це за бридота в тебе на грудях?
— Мій лицарський герб, — вишкірився Брон. — Полум’яний ланцюг, зелений на димно – сірому полі. За накаком вашого лорда – батька я тепер сер Брон Чоноводський, Куцю. Не забувайте про це.
Читати більше
