Джон Мілтон. Утрачений рай

Джон Мілтон (1608–1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч, найвідомішим твором якого є епічна поема «Утрачений рай». В ній оповідається біблійна історія повстання Сатани проти Бога, його поразки і падіння з небес у пекло, після чого він вирішив помститися Богові, призвівши до гріхопадіння Його улюблених творінь – перших людей – і прирікши їх на вигнання із Раю. 

Від часу першої публікації 1667 року поема «Утрачений рай» стала вершинним явищем світової поезії та справила величезний вплив на весь подальший розвиток класичної англомовної літератури – включно із Джеймсом Джойсом, чий знаменитий «Улісс» перегукується з «Утраченим раєм» за масштабами та амбіційністю задуму, коли сюжетна історія твору розгортається на тлі всезагальної історії буття із екскурсами в міфологію, етику, психологію, лірику, музику, архітектуру тощо.

Джон Мілтон присвятив сім років виснажливої праці написанню «Утраченого раю». Перекладач Олександр Жомнір присвятив половину свого життя здійсненню першого українського перекладу цього засадничого твору світового культурного пласту, що вважається одним із найвидатніших літературних творів, написаних англійською мовою.

УТРАЧЕНИЙ РАЙ

Книга перша

Про найдавніший людський той Непослух
І древа забороненого плід,
Що смак його на Землю Смерть накликав
І лихоліття, і утрату Раю,
Аж до великого пришестя Мужа,
Що нам Едем поверне, — заспівай,
Благословенна Музо. Як колись
В Народі обраному Пастуха
Ти на горі Синаї научила
Розповісти, як поставав сей світ
Із Хаосу, чи потім на Сіоні
Пророків просвітила, — поможи
Піднятися й моїй зухвалій Пісні
Од Гелікону вище і повідать
Про недоступне досі Письменам.