Каролін ЛАМАРШ. Ведмідь

Лауреат Гонкурівської премії в жанрі новели 2019 року, бельгійська письменниця Каролін Ламарш уславилась у різних жанрах: новели, есе, поезії, радіоп’єси, романи, казки. Однак ніде її вишукана сакральна багатогранність не сяяла так, як у густому і неймовірно поетичному тексті роману «Ведмідь», сповненому алюзій та підтекстів у дусі Анаїс Нін. Це щемка інтимна оповідь автора, яка розривається між двома почуттями: прагненням невинності та пристрастю до чоловіків. Сублімувати свою нестримну любов до священника з маленького містечка край лісу їй вдається винятково через літературу. І саме Слово і Любов — у центрі цієї «чорної перлини» творчості Ламарш, її улюбленого роману, за словами самого автора. Це вже третя її книжка в українському перекладі — після «Дня Пса» (1996, премія ім. Віктора Росселя) та «Галявини край лісу» (2019, Гонкурівська премія).

Часом, коли натхнення бракує, я навмання виймаю зі свого бездонного сховку цитат легку і яскраву фразу, яку видаю за свою. Наприклад:
″Янгол тут тільки для того, щоби посипати ваш омлет петрушкою і прикрасити груди листком конюшини″.
А подумки картаю себе: я ж не Генрі Міллер! Я – майстриня з приготування салатів і жінка, яка часом приносить удачу, коли гладить виворіт куртки.