Мамчич Олеся. ВосьмиЩОСЬ

Батько, донька та їхній собака зазнали аварії на кораблі. Вони опинилися посеред безкрайнього океану на маленькому острові, що насправді був зовсім не таким, яким здавався на перший погляд! Він захищав трьох своїх гостей від вітру і холоду, від хвиль і всіляких небезпек та занурював їх у дивовижні світи – зі звуками, яких вони ніколи не чули, ароматами, що розбурхували розум, і кольорами, про існування яких вони навіть не здогадувались… Так було, аж допоки їх не врятували, – саме тоді з’ясувалося, що Острів насправді не залишився без уваги.

Влітку я чув, як вони сміялися. Софі розслуховувала раніше незнайомі звуки. Вона помічала кольори, яких ніколи не бачила. «Татку, мені тут подобається!»

Несподівано на світанку море сказало мені, що поруч є інші люди. Вперше за декілька місяців я знову почав рухатись. «Агов!»