Олександр Корешков. Захар Беркут: Легенда

Олександр Корешков. Захар Беркут: Легенда. Київ : ArtHuss, 2019; 48 с.

«Захар Беркут: Легенда»— сучасна графічна інтерпретація старовинної легенди, пріквел, до одного з кращих творів Івана Франка «Захар Беркут» 1883 року, авторитетного українського коміксиста Олександра Корешкова, автора коміксу «Серед овець».

Автор зачіипає одвічну тему життя та смерті через призму продавніх вірувань українського народу змальовуючи свій погляд на легенду, яку головний герой Захар Беркут тухольський старійшина, згадує в оригінальному творі Івана Франка, про Сторож каменя, головного захисника Тухольского народу, який допоміг зупинити нашестя монголів на тухольські землі.

Фрагмент легенди з оригінального твору Захар Беркут (Іван Франко, 1889 р.):

«… А про той камінь, про нашого Сторожа, я вам оповім, що чув від батька. Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах. То тут, де тепер наша Тухля, стояло велике озеро; сеся кітловина була ще зовсім замкнена, і тілько через верх текла вода. Озеро се було закляте: в нім не було нічого живого, ні рибки, ні хробачка; а котра звірина напилася з нього, мусила згинути; а пташина, що хотіла перелетіти понад нього, мусила впасти в воду і втопитися. Озеро було під опікою Морани, богині смерті. Але раз сталося, що цар велетнів посварився з Мораною і, щоб зробити їй наперекір, ударив своїм чародійським молотом о скалу і розвалив стіну, так що вся вода з заклятого озера виплила і стратила свою дивну силу. Ціла околиця раптом ожила; дно озера зробилося плодючою долиною і зазеленілося буйними травами та цвітами; в потоці завелися риби, поміж камінням усяка гадь, у лісах звірина, в повітрі птиця. За те розлютилася Морана, бо вона не любить нічого живого, і закляла царя велетнів у отсей камінь…»

Назад до вітрини

читайте також

Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів

Стівен Геллер, Сеймур Кваст

ArtHuss

Замки та фортеці України

Леонід Прибєга

Мистецтво

Ілюстратор «Кобзаря» Василь Седляр та його доба

Артур Рудзицький

Мистецтво

Добровольці. Доба героїв

Андрій Котлярчук

Мистецтво

580₴

330₴

450₴

720₴

Стівен Геллер, Сеймур Кваст. Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів

«Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів» — рятувальне коло для тих, хто боїться потонути в бурхливому потоці інформації про історію розвитку графічного дизайну. Стислі інформативні статті про основні явища, стилі та напрями, що зумовлювали цей розвиток, і величезна кількість добірних ілюстрацій перетворюють цей блискучий результат співпраці двох дизайнерів на довідник, який корисно завжди мати під рукою і студентам, і дизайнерам-практикам, і тим, хто пише чи хоче писати про дизайн та мистецтво. Однак було б несправедливо обмежити аудиторію книжки лише професіоналами: простота викладу робить зібрану тут інформацію доступною навіть для непідготовленого читача — ідеально для прихильників самоосвіти, а краса дібраного ілюстративного матеріалу милує око і заохочує гортати ці сторінки знову і знову.

«Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів» автора Стівена Геллера та ілюстратора Сеймура Кваста — це візуальний огляд стилів графічного дизайну протягом століть і являє собою важливий ресурс як для дизайнерів та студентів факультетів мистецтва та дизайну, так і для шанувальників мистецтва. 700 ілюстрацій роблять цю книгу чи не найширокомасштабнішою світовою історією графічного дизайну. Читачі цього бестселеру шанують це видання за дивовижну візуальну панораму еволюції графічних стилів на протязі багатьох століть. Це – нове четверте видання було доповнене новим розділом, який охоплює тенденції останніх десятиліть в еру цифрових технологій, починаючи від типоцентричного дизайну та впливу Інтернету до голландського арт-деко, італійського модерну та широкого спектру інших графічних матеріалів і стилів ХХ-XXI столітть.

«Книга «Графічні стилі» повинна бути на полиці кожного серйозного дизайнера, ілюстратора та любителя мистецтва», — стверджує New York Times Book Review.

Читати більше

Номер стенду:

Леонід Прибєга. Замки та фортеці України

У лаконічній, концентрованій формі автор у виданні «Замки та фортеці України» висвітлює основні етапи розвитку фортифікаційного будівництва на українських теренах. На прикладах відомих і маловідомих пам’яток оборонної архітектури розкриваються їх типологічні, конструктивно-технічні, стилістичні та архітектурно-мистецькі особливості. До кожної пам’ятки подається науково-популярний нарис про історію її будівництва, формування, реконструкції, про видатних особистостей та знаменні події, пов’язані з цією спорудою. Розповідаючи про залишки давнього оборонного зодчества – замки, фортеці, палаци та укріплені монастирі, автор закликає сучасників шанувати традиції наших предків, зберігати й охороняти пам’ятки фортифікаційного будівництва – свідків славного минулого українського народу.

Читати більше

Номер стенду: 215

Артур Рудзицький. Ілюстратор «Кобзаря» Василь Седляр та його доба

Перша монографія про художника Василя Седляра (1899–1937) за авторством історика мистецтва Артура Рудзицького розповідає про одного із найяскравіших представників бойчукізму, видатного українського майстра першої третини ХХ століття, творча та життєва доля якого склалася трагічно. У книзі з максимальною повнотою репродукуються живописні та графічні роботи художника, зокрема, шедеври української книжкової графіки – ілюстрації Василя Седляра до «Кобзаря» Тараса Шевченка 1931 та 1933 років, які майже вісім десятиліть залишалися невідомими та недоступними любителям мистецтва. Видання «Ілюстратор «Кобзаря» Василь Седляр та його доба» побудоване на використанні широкого кола архівних документів, авторських замальовок, ескізів, фотографій, листів, які зберігаються в державних та приватних збірках. Великий масив матеріалів та документів оприлюднюється вперше.

Читати більше

Номер стенду: 215

Андрій Котлярчук. Добровольці. Доба героїв

Фотопроект історії війни Андрія Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах. У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій. Фотопроект не випадковий, продуманий автором з самого початку. Перша частина фотопроекту експонувалася у Верховній Раді України, а також демонструвалася у багатьох музеях різних міст України. Виставка була представлена у Національному художньому музеї Грузії. У виданні репродуковано великий масив світлин, через які ми бачимо, як поступово відроджувалася могутність української армія. Зйомки зроблені у єдиному художньому ключі, портрети бійців дивляться на глядача неначе з батальних полотен минулих часів. У цих обличчях ми фіксуємо мужність та рішучість до перемоги. До книги увійшло також багато зображень жанрових сцен, пейзажів та натюрмортів. Чи можливо знайти на війні естетику? Чи реально показати карколомні моменти протистояння привабливо? Чи можна поєднати документалістику з художнім баченням? Відповіді на ці та інші питання дає проект Андрія Котлярчука з виразною назвою «Добровольці. Доба героїв».

Читати більше

Номер стенду: 215

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць