Ґей Браун. Жити із “зеленим серцем”

Книжка, яку ви тримаєте, — це репринт другого (позацензурного) видання, яке вийшло у Кракові 1912 року. Готували його до друку Богдан Лепкий і В’ячеслав Липинський уже після смерті автора та Василя Доманицького, редактора першого видання 1908 року (петербурзького, цензурованого). Перше видання накладом 7000 примірників розкупили вже за місяць. Більшу частину накладу другого видання книжки спалили російські війська під час Першої світової війни, відтак воно стало бібліографічною рідкістю. На переконання Євгена Чикаленка, ця книжка після «Кобзаря» є найкориснішою.

Микола Аркас – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик, меценат… Один із засновників і голова «Просвіти» в Миколаєві та народної школи з українською мовою викладання. Автор першої української ліричної народно-побутової опери «Катерина» за поемою Тараса Шевченка.

За гетьмана Павлюка у 1637 році ми вже бачимо Богдана військовим писарем, і тоді він часто їздив у Варшаву із старшиною козацькою на сейм і до короля. Він вів у війську все діловодство: писав листи до короля польського і до заграничних держав, до всяких панів і урядів, видавав всякі грамоти, універсали, патенти, бо військо Запорожське було мов осібне царство, а писар військовий — як найстарший міністр. Кажуть, що як Конецпольський збудовав кріпость Кодак, то приїхав із французьким інженером Бопланом оглядати її; і спитав, глузуючи, старшину: — А що, як здається вам Кодак? Хмельницький, просміхаючись, одказав по латині: — Manu facta, manu destruitur. — Се означає: що руками зроблено, те руками можна й зруйновати.