Юліан Пресс. Знайди злочинця. Операція «Золотий скіпетр» : збірка детективних історій

Щоранку дорогою до школи Філіп, Фло та Кароліна завертають у невеличку цукерню у Глухому закутку № 23. Там вони купують у Лео (так звати власника) ласощі, якими смакують на перервах між уроками. Комісар карної поліції Ларс так само щоранку заходить у згадану цукерню. Він також є страшенним ласуном, а найбільше полюбляє цукерки з локрицею. Проте їх поєднує не лише любов до солодощів, а й пристрасть до розслідування найзаплутаніших злочинів. У детективної команди «Локриця», як вони себе назвали, є навіть власний офіс, де вони зустрічаються — голуб’ятня під дахом цукерні Лео.

У Каро як пелена з очей спала: на стовпі з оголошеннями  висів плакат, на якому великими літерами сповіщали, що сьогодні у палацовому музеї відкривають виставку «Коштовності Амброзія ІІ».

— Ну звісно, як ми раніше не здогадалися, — погодився Філіп і запропонував друзям по черзі чатувати біля входу до музею.

Зібравшись у своєму офісі, детективи розповіли Ларсу та Лео про розслідування. Філіп намалював приблизне зображення підозрюваного, якого надіялися побачити на виставці у музеї. Кожен із команди відстояв на чатах біля музею. Чатувати довелося аж до пообіддя п’ятниці, бо лише тоді засідка Філіпа, Фло та Кароліни виправдала себе…