Ірина Власенко. Чужі скарби

Найточнішу автобіографію письменник залишає у власних творах.
На сторінках романів Уласа Самчука — динамічний і загадковий життєпис одного з найцікавіших майстрів української прози ХХ століття.

«Адже Самчук зробив те, що мало кому вдавалося в світовій літературі і практич- но нікому — в радянській. Створив героя нового типу. І то такого, який у наш непростий час чи не найбільше потрібен Україні і українцям. Створеного Самчуком героя найточніше окреслила Анна Власенко-Бойцун: «… помилково було би уважати його епігоном романтиків, чи народників. Навпаки, він зовсім зриває з романтичними традиціями в нашій літературі, бо вважає, що вже час перестати мріяти, а почати практично діяти і творити. І тому саме він творить героя-працівника, що діє з власної волі й ініціативи. Протагоніст Самчука життєздатний та життєрадісний, він будує, а не руйнує. Він практичний і прагматичний […] Протагоніст Самчука — це антитеза нещасливого раба чи кріпака, часто змальованого в нашій літературі, який завжди працював під чужим наказом і для ко гось, тому працював нехотячи. Самчуків герой діє радісно, добровільно, самопевно не тільки для своєї особистої користи, але й у користь громади, серед якої він живе. Того нового героя змальовує Самчук у різних ролях: як працьовитого селянина та зарадного господарника, чи навіть доробкевича; а то інтелектуаліста і борця за права і волю своєї батьківщини». Саме такий герой вельми потрібний саме у наш переломний час, коли долю України вирішує результат битви за більшість…»