Чи зберігається інтерес до української книжки? Нотатки з Варшави

Протягом 23-26 травня у Палаці культури і науки у Варшаві відбувся щорічний Варшавський міжнародний книжковий ярмарок. Минулого року Україна мала статус почесної гості та велику програму, цьогоріч у такому статусі була Італія.

Як презентували Україну, які наші видання мали найбільший попит та як загалом минув цьогорічний ярмарок — ділимось у матеріалі.

Ярмаркова конкуренція

Всередині палацу, традиційно виставляються іноземні гості ярмарку. Цьогоріч там були стенди зокрема України, Італії, Японії, Південної Кореї, Франції та Гани. Гаслом ярмарку став вислів «Ci vuole un fiore» — «Потрібна квітка», що відсилає до вірша італійського письменника Джанні Родарі й підсумовує зв’язок між людиною і природою.

Як і торік, конкуренція між варшавськими ярмарками впливає на присутність видавців, програму і продажі. Представники видавництва «ТУТ» зазначають, що на результати продажів на ярмарку вплинув інший варшавський фестиваль «Vivelo», який  відбувся з різницею в тиждень. Видавці мають обирати, де саме їм вигідніше виставлятись, хоча варто зазначити, що за кількістю відвідувачів Варшавський книжковий ярмарок переважає.

Представниця польського «Artbooks» Поліна Сьоміна говорить про сильне навантаження через присутність на обох ярмарках поспіль: «Це графік, який треба буде переглянути».

Ярмарок у Варшаві — це передовсім про продаж фізичних книг. Все ж це і нагода, зокрема для українських видавців, налагодити контакти за кордоном.

Ганна Булгакова з видавництва «Ранок» зазначає: «В професійному плані ярмарок для нас минув чудово. Ми провели всі заплановані зустрічі з іноземними видавцями та агентами, відчули велику зацікавленість нашими проєктами та отримали низку попередніх запитів на розгляд ліцензій. Встановили контакти з деякими дистриб’юторами книжок за кордон. Отримали величезне задоволення від спілкування з українцями, які приходили на стенд, щоб придбати книжки».

«Формат міжнародних ярмарків — це гра в довгу, налагодження контактів і можливість для української літератури звучати різними мовами та бути почутою й поміченою», – кажуть представники видавництва «ТУТ».

Український стенд: крихкість існування

Український стенд, організований Українським інститутом книги за підтримки фундації «Історія і культура», мав яскравий та привабливий дизайн, а розташували його навпроти італійського. Цьогоріч на українському стенді можна було придбати книжки таких видавництв, як Маміно, Віват, Видавництво Старого Лева, АССА, Парасоля, Вільний вітер, Час майстрів, Ранок, Пам’ятки України, НІКА-Центр, Видавництво Анетти Антоненко, Час Змін Інформ, Нора-Друк, Саміт-Книга, Фоліо, Дух і Літера, ТУТ, Вовкулака, The Will Production, а також продукцію харківської поліграфії Ukrainian Puzzles. Крім українських книжок, завдяки програмі підтримки перекладів УІК, виставили видання української літератури польською мовою.

Наш стенд був зокрема і важливим місцем зустрічі.

«Українська книжка в Польщі не є рідкісним дефіцитним продуктом, — каже головна редакторка видавництва «Час Змін Інформ» Тетяна Виговська. — Відкрилося багато магазинів, та й з України Новою поштою чи Укрпоштою можна замовляти книжки з крамниць за порівняно доступними цінами. Я не сподівалася на надто велику активність українців, проте мої очікування перевершили сподівання. Українців прийшло дуже багато! У кожного своя мета: хтось хотів поспілкуватися особисто з видавцем або улюбленим письменником, хтось хотів купити книжку за видавничими цінами, хтось прийшов, щоб підтримати Україну в такий спосіб, адже з огляду на останні події ми, видавці, неабияк потребуємо підтримки читачів».

23 травня всіх шокувала новина про удар по друкарні «Factor Druk» і загибель її працівників. Організатори ярмарку інформували аудиторію про цю трагічну подію через свої соціальні мережі, а на українському стенді книжки, видрукувані на «Factor Druk», містили особливі закладинки, які повідомляли відвідувачів про трагедію в Україні.

Згадки про знищення друкарні виринали під час всіх українських подій, а на першій із них учасники й відвідувачі програми вшанували загиблих хвилиною мовчання.

У перший день ярмарку відбулось відкриття національного стенда за участю радника-посланника Посольства Польщі Романа Шепеляка та Директорки Українського інституту книги Олександри Коваль. Пан Шепеляк поспілкувався з видавцями та придбав книжки «Вівата» «Архіви КГБ» Едуарда Андрющенка та «Фінальний епізод» Євгена Положія. Вибір книжок «Вівата» вочевидь був знаком підтримки та співчуття видавництву, яке цього дня зазнало страшних втрат.

Крім національного стенда українські книжки можна було знайти й в інших локаціях, зокрема на стенді Українського коміксу, де представили асортимент видавництва «Видавництво», на стенді «Harna Knyharnia», а також польського «Artbooks».

Українська програма

Українська програма від УІК складалася з 4-х подій і була спрямована на вибудовування українсько-польського діалогу. На відміну від минулого року, основною мовою зустрічей була польська, а для участі в заходах запрошували українських й польських авторів, які працюють у тих самих жанрах чи зі схожим матеріалом.

Під час подій було помітно, що література наших 20-х в пошані не лише в Україні, а й у Польщі. Розмова про Червоний ренесанс і перекладені польською романи «Місто» Валер’яна Підмогильного та «Подорож вченого доктора Леонардо» Майка Йогансена зібрала повний зал.

Харизматичність перекладача «Міста» Марціна Гачковського та експертність Ярини Цимбал дали змогу аудиторії насолодитись розмовою про прозу Підмогильного, Харків 1920-х і абсолютною сучасністю презентованих романів.

Під час роботи над цими книжками перекладачі консультувались з Яриною, тож маємо приклад не лише плідної співпраці між нашими країнами, а й можемо бути впевнені, що польські читачі отримали якісний і дуже крутий текст.

Іншою українською подією стала зустріч двох блискучих фантастів, чиї тексти виходять за межі жанрової літератури. Це Радек Рак, відомий українським читачам завдяки перекладу його роману «Легенда про зміїне серце», та Світлани Тараторіної, чий «Лазарус» існує в польському перекладі, а незабаром на польський ринок вийде також переклад «Дому солі». Дуже зворушливим був момент, коли автори розповідали  свої враження від романів одне одного. До слова, Рак створив трилогію «Агла», переклад якої ми сподіваємось отримати від Видавництва Жупанського. Щоправда, щоб потрапити на подію, треба було пройти ще той квест. Залу «Київ» не так легко знайти, тож підозрюємо, певна кількість потенційних відвідувачів могла просто не зорієнтуватися.

Питанню дитячих тривог, пов’язаних із війною, була присвячена розмова між Галиною Ткачук і Катажиною Ририх. Вочевидь близькість війни в Україні до Польщі викликає питання тривоги також і в польських дітей. Обидві авторки мають у своєму доробку дитячі книжки про війну, а також і Галина, і Катажина є авторками книжок про пса Патрона (книжка «Буду як Патрон» пані Ририх перекладена українською). До слова, приходити на презентації Галини варто й тому, щоб потім стверджувати, що тепер ви знайомі з псом Патроном через одне «лапостискання».

Ажіотаж викликала також зустріч з Юрієм Винничуком, в якого цьогоріч вийшов переклад книжки «Легенди Львова». Польські читачі, знайомі з іншими виданнями автора, продовжують відкривати для себе львівський міф, який автор конструює й досліджує у своїх текстах.

Також відбулась презентація польського перекладу «Короткої історії українського борщу» Євгенії Кузнєцової за участю авторки та розмова про Михайла Могилянського за участю Миколи Рябчука.

Які книжки обирали відвідувачі?

«З досвіду минулого року ми брали трохи більше книжок «Україна від первісних часів до сьогодення» та коміксу «Пес Патрон та шкарпетковий монстр». І цікавість до них досі стабільно висока. Загалом запит на книжки про історію України видався найпоширенішим, — ділиться представниця видавництва «Ранок» Ганна Булгакова. — «В нуль» продалися 90% асортименту, а решту книжок ми передали в Українську бібліотеку в Ґданську».

«Найкраще купували книги, певним чином пов’язані з Польщею чи еміграцією, — зазначають у видавництві «Парасоля». — Психологічний роман Лариси Рудак «Не тепер» про повернення музики у життя молодої композиторки, мами трьох дітей; збірку оповідань Таїсії Наконечної «Побачити Париж» — замальовки з життя українців за кордоном; «Казку про чорний квадрат» Марії Білінської — книжку-картинку про мистецтво. Також була велика зацікавленість нашими книжками-картинками «Оле і Уле», «Особлива традиція», казками «Песик, який рахував хмаринки», бо для дітей за кордоном, більшість з яких відвідують польські школи й вчаться читати латиницею, дуже потрібні короткі, яскраві історії для розчитування, які заохочують читати українською».

Серед найпопулярніших книжок свого видавництва «Час Змін Інформ» називає книжку-білінгву «Bajki polskie i ukraińskie»:

«Це книжка двох сучасних письменників: поляка Пшемислава Мишкевича (Przemysław Miśkiewich) та українця Костянтина Климчука. До цього проєкту, який ми реалізували спільно з польським партнером Асоціацією «Покоління» (Stowarzyszenie Pokolenie), були залучені також художники з наших двох країн і, звісно, кожну польську казку було перекладено на українську, а українську — на польську».

Крім книжок на ярмарку представили багато супутньої продукції — канцелярія, свічки, мапи й тематичні пазли, які відвідувачі охоче купували. Вперше у Варшаві презентували Ukrainian Puzzles, соціальний бізнес, який розпочався у квітні 2022 з ідеї виробляти пазли із зображенням пам’яток, які були знищені чи пошкоджені Росією у війні проти України.

«Особливо цікавим для відвідувачів був пазл «50 українських книг», на якому зображено колаж з обкладинками 50 важливих книг модерної української літератури, — зазначають представники бренду. — Бестселером став також новий пазл “Звірі Примаченко”». 

«Дуже багато батьків приходить із запитом “Моя дитина не читає, порадьте книжку, яка стане трампліном в літературу”, — кажуть на стенді польського «Artbooks». — Ми радимо видання “Натисни СТАРТ!”. Це книжка, що імітує комп’ютерну гру: дитина під час читання проходить рівні, як у грі, але водночас у виданні є сторітелінг і сюжет».

Впродовж 4-х днів ярмарку відбулося майже 700 подій. Загалом, крім Польщі, свої книжки у Варшаві представили ще 14 країн-учасниць.

Фото — Тетяна Петренко

Читайте також: Як будувати мости: Варшавський книжковий ярмарок 2023