Читати в оригіналі – чи дійсно це найкращий спосіб вивчити іноземну мову?

Навряд чи знайдеться людина, яка взялася б стверджувати, наче читання іноземною мовою зовсім не впливає на рівень володіння нею. Але чи справді доведена ефективність читання для вивчення мови? І як забезпечити баланс між користю та задоволенням? Влаштовуйтесь зручніше, будемо розбиратися.

Навіщо читати?

Найочевидніша користь, яку приносить читання іноземною мовою, – це збагачення словникового запасу. Це те, що лежить на поверхні та підтверджується в більшості нижчезгаданих наукових праць. Утім, якщо подивитися на результати експериментів, виявляється, що читання книжок сприяє вивченню мови навіть там, де цей зв’язок не дуже очевидний. Наголошуємо, що йдеться не про спеціально розроблені вправи, а саме про читання для задоволення – екстенсивне (або вільне) читання, яке може практикувати кожен.

Зокрема, дослідження показують, що читання іноземною мовою навчить вас краще нею писати та позитивно вплине на орфографію, усне мовлення та сприймання на слух, а також, даруйте за очевидний факт і за тавтологію, розвине навички читання. Кілька досліджень (наприклад, Gradman, H., and E. Hanania. Language learning background factors and ESL proficiency. Modern Language Journal, № 75, 1991. – pp. 39–51) показують кореляцію між кількістю «вільного» читання та результатом іспиту TOEFL, що прикметно, адже тест перевіряє радше вміння користуватися мовою в конкретній комунікаційній ситуації, а не знання конкретного слова чи правила.

Власне, про правила: навіть граматичні конструкції добре засвоюються під час читання. Приміром, американський лінгвіст Стівен Крашен у своїй праці «Сила читання» описує проведений ним із колегами експеримент, що мав на меті дослідити, який вид діяльності найбільше впливає на засвоєння американськими учнями суб’єктивного способу іспанської мови. Ця граматична форма відсутня в англійській мові (і в українській теж), тому її важче навчитися правильно застосовувати в реальних ситуаціях. Виявилося, що ні тривалість вивчення іспанської загалом, ні кількість вправ із цієї теми, ні навіть проживання в іспаномовному середовищі не належали до значущих чинників – на відміну від читання.

Як бачимо, читання книжок іноземною мовою підвищує рівень володіння мовою загалом – та це ще не все. Є в цьому процесі ще така собі культурологічна надбудова: будь-які автентичні тексти «просякнуті» культурою, що їх витворила, а отже, ви дізнаєтеся більше про носіїв мови, яку вивчаєте. Художня література дасть вам уявлення про менталітет, суспільні норми, етикет і культурний, історичний, соціальний бекґраунд; нон-фікшн і професійна література допоможуть не лише засвоїти лексику зі сфери вашої роботи чи хобі, а й перебувати у світовому контексті, на вістрі актуальності.

І вишенька на тортику: розмаїття в читанні дасть вам змогу опанувати різні мовні регістри – від розмовного до високого. Швидше за все, ви хочете розмовляти іноземною як її дорослі, освічені носії, а саме стилістична майстерність, розвинута шляхом контакту з різноманітними текстами, і є однією з ознак просунутого мовця.

Як так стається, що читання, тобто лише один із видів діяльності, пов’язаних з мовою, допомагає вдосконалити і всі інші мовні навички теж? По-перше, справа в кількості: читаючи іноземною, ми сприймаємо велику кількість прикладів переважно правильного мовлення і, оскільки наш мозок найкраще вчиться шляхом повторення, мимоволі засвоюємо нові слова, конструкції та звороти. По-друге, все вирішує контекст: натикаючись на одне й те саме слово в різних значеннях і словосполученнях, ми інтуїтивно починаємо вживати його в правильний момент. Без цього так званого «мовного чуття», мабуть, неможливе по-справжньому вільне володіння іноземною мовою – коли під час письма та говоріння ви не перекладаєте в голові те, що хочете сказати, з рідної мови, а відразу користуєтесь готовими фреймами та концептами.

Читайте також дослідження Читомо про читання в Україні

Що читати?

«Гаразд, – кажете ви, дочитавши до цього місця, – гаразд, переконали», – і, натхненні такими солідними науковими результатами, з ентузіазмом вгризаєтесь в якусь давно омріяну чи, навпаки, вибрану навмання англомовну книжку. І… загрузаєте: справа йде набагато повільніше, ніж рідною мовою, тим часом губиться нитка оповіді, ви забуваєте, з чого все почалось, і починаєте тихо ненавидіти і книжку, і англійську мову, і сам процес читання, хоча взагалі-то читаєте швидко та залюбки.

Не поспішайте кидати! Це нормально. Навіть якщо це адаптований для вашого рівня текст, ви читатимете повільніше, ніж зазвичай, поки не досягнете певного рівня загального володіння іноземною мовою. Річ у тім, що читаючи рідною мовою, тобто не мусячи докладати зусиль для розуміння власне слів, ми несвідомо застосовуємо різні читацькі стратегії для збільшення швидкості й ефективності читання. Наприклад, відштовхуючись від контексту, ми передбачаємо, про що йтиметься далі, і таким чином можемо «ковтати» текст цілими реченнями. Якщо наші припущення справджуються, ми йдемо далі, а повертаємось лише у разі логічної невідповідності.

Вільне володіння мовою також означає інтуїтивне розуміння синтаксису, а це значить, що ми здатні пропускати службові слова, які периферійний зір уже помітив, а мозок автоматично обробив.

Але як показує описаний у цій статті експеримент Гатча, Поліна та Парта, в тексті іноземною мовою, яку ми ще не опанували на достатньо високому рівні, ми не здатні робити таких припущень і звертаємо увагу однаково на всі слова незалежно від їхньої значущості, що й уповільнює темп читання.

Ми можемо перенести подібні читацькі стратегії на іноземну мову, але лише досягнувши певного порогу володіння нею (вочевидь, його неможливо визначити точно, але різні автори приблизно сходяться на рівні В1-В2). Це означає, що до певного часу читання іноземною мовою, можливо, не буде таким комфортним, як рідною мовою. Проте, на щастя, є способи зробити це заняття максимально приємним і ефективним. Ми вирішили запитати про це у професіоналів – викладачок освітнього центру «Grade» Ілони Повх, Альони Філіпенко та Олесі Турчак і викладачки й академічної директорки центру Олени Бочкарьової.

Перш за все, і теорія, і практика наголошують, що головним критерієм у виборі книжки має бути задоволення, яке ви від неї отримаєте. Недарма задоволення від читання є основним принципом педагогічного методу «екстенсивного читання», адже це мотивує, а позитивні емоції полегшують процес навчання й запам’ятовування.

 Книжка має вас цікавити. Не важливо, про що вона. Пам’ятаю, як читала книжку про вірус Ебола: мені було цікаво, звідки він узявся, як почав поширюватися, до яких наслідків призвів. Я чекала на кожну вільну хвилину, аби повернутися до читання. Якщо ж книжка вас не зачіпає, рано чи пізно ви її закинете

Олеся Турчак

Із цієї ж причини не варто ставити собі захмарні цілі або примушувати себе дочитати книжку, яка не подобається. Щоб не розгубити ентузіазм, спробуйте почати з невеликих текстів – оповідань, повістей.

Не примушуйте себе, читайте, коли у вас є бажання, коли вам комфортно. Читайте маленькими порціями

Ілона Повх

Другий важливий чинник – складність самого тексту. Звичайно, хочеться відразу взятися за найкращі зразки словесної майстерності та цитувати монолог Гамлета в оригіналі, але заскладний текст лише призведе до когнітивного перевантаження – тобто змусить ваш мозок зосередитися на незнайомих словах і конструкціях замість власне читати й отримувати від цього кайф. Наприклад, Ілона Повх радить починати з оповідань Джека Лондона, написаних простою й лаконічною мовою, або з багатого метафорами та епітетами Толкіна. Якщо ж ви тільки починаєте вчити мову, є сенс обрати адаптовані книжки.

Ідея полягає в тому, аби просто отримати задоволення від читання та усвідомлення, що ви читаєте іноземною мовою і все розумієте. Це стимулює продовжувати читання й поступово підвищувати рівень складності, так щоби зрештою перейти на оригінальні тексти

Альона Філіпенко

Утім, текст не має бути й занадто легким – певна кількість незнайомих слів усе-таки потрібна. Проте що робити з такими словами – залежить від вашої мети та бажання. У науковій літературі про екстенсивне читання ведення словника називають зайвим, адже це гальмує процес читання та зменшує задоволення від процесу. З іншого боку, викладачі стверджують, що записування активізує візуальну пам’ять, а отже, сприяє вивченню нових слів. Істина, як завжди, десь посередині:

Якщо ви розумієте слово в контексті, то читайте далі. Зустрінете його ще два-три рази – і воно відкладеться у вас у голові без жодних зусиль. Якщо ж це ключове слово, без якого ви просто не розумієте всього речення, тут уже треба дивитися в словник

Олеся Турчак

Подібні ключові слова можна вчити різними способами. Це і традиційний словничок, у який викладачі радять записувати не лише слово та переклад, а й транскрипцію, стійкі словосполучення (часто такі подаються в словниках) і речення, у якому вам це слово трапилося. Є й більш комунікативні методи: читацький щоденник або читацький клуб.

Я дуже раджу обговорювати прочитане з друзями, особливо англійською, адже це і додаткова практика говоріння, і повторення нових слів. Окрім того, завдяки обговоренню книжка краще запам’ятається

Олена Бочкарьова

Зрештою, важливо сприймати читання іноземною мовою як цілком налаштовуваний процес. Імовірно, ви вже добре мотивовані і хочете, навпаки, виступити «по хардкору»: взяти складнішу книжку та ретельніше повчитися. Якщо маєте саме таку мету, Олена Бочкарьова радить «обирати для читання англійською книжку, яку ви вже читали раніше, а отже, знаєте сюжет. У такому випадку можна зосередитися на вивченні слів».

І що, тільки читати?

На жаль, саме лише читання книжок навряд чи дозволить вам опанувати іноземною мовою, тому не поспішайте кидати курси та здавати на макулатуру підручники. Звісно, рідну мову людина засвоює без зубріння граматичних правил – але на це в неї йде значно більше часу, тому все ж доречно поєднувати пряме навчання з обширною мовною практикою. І так, ця практика теж читанням не обмежується – існують іще фільми, подкасти, ігри. Часто більшу роль у цьому виборі відіграють особисті вподобання, аніж ефективність тих чи інших діяльностей.

Чи міф це, що «книжка краща за фільм»? Схоже, читання й справді трохи ефективніше за перегляд фільмів у вивченні мови, адже банально змушує вас сприймати більшу кількість речень на хвилину (у книжках немає кадрів без тексту), а ще вчить говорити розлогішими реченнями. Але якщо ви аудіал і краще сприймаєте інформацію на слух або маєте на меті розвинути саме ці навички – дивитися фільми варто, особливо враховуючи, що вони можуть залучати й візуальний канал через субтитри.

Читайте також: 10 найкращих телевізійних екранізацій десятиліття від Literary Hub

Власне, поєднання кількох каналів сприйняття інформації – взагалі вдала ідея під час вивчення іноземної мови. Наприклад, у цьому дослідженні радять читати книжку та паралельно слухати її аудіоверсію. Звучить логічно, зважаючи, що недостатнє знання вимови навіть може стати на заваді розумінню під час звичайного читання: кілька експериментів (Serpell, R. Selective attention and interference between first and second languages. H.D.R.U. Reports, University of Zambia, 1968; Hatch, E. Interference problems in reading a second language. Paper presented at the meeting of the California TESOL Association, San Diego, 1971) довели, що неправильно читаючи слова, ми можемо неправильно їх розуміти. Тому паралельне читання й слухання допоможе зв’язати в голові візуальний образ слова і його звучання.

І що, без книжок усе-таки ніяк? Загалом – ні, у вивченні мови важливо робити те, що підтримує ваше зацікавлення, а не відбиває будь-яке бажання. Якщо ви не фанат літератури (а на Читомо вас змусив зайти ваш кіт-бібліофіл), не силуйте себе. Зрештою, читати можна новини, комікси, статті в Вікіпедії, пресу чи пости закордонних блогерів, поєднуючи таким чином приємне з корисним. Головне, що ефект від читання іноземною мовою – науково доведений факт, а ще – чудова причина виділяти більше часу на улюблене заняття з цілком благородною метою.

Матеріал створений у партнерстві:

Grade Education Centre – найбільший центр міжнародних іспитів з англійської мови та єдиний авторизований Платиновий центр Cambridge Assessment English в Україні. У нас ви можете підготуватися до тестів IELTS, TOEFL, підготуватися та скласти іспити всієї лінійки Cambridge English. Крім того, у нашому центрі викладачі англійської можуть підвищити свою кваліфікацію та отримати CELTA, Delta, CELT P/S, або пройти програму Grade Teacher, яка має гриф від МОН.  

Перший Кембриджський освітній центр — офіційний підготовчий центр авторизованого тест-центру Cambridge English в Україні, Grade Education Centre. У нашому центрі ви можете вивчити загальну англійську мову з нуля до Proficiency, а також підготуватися до міжнародних іспитів. Маємо програми для студентів будь-якого віку: дорослих, підлітків, дітей.