«Дегустації книжок» : синергія мистецтв у цифровому форматі

Уже другий рік пандемія «сприяє» переходу в онлайн і, як наслідок, появі нових мистецьких форматів. Одним з таких стали «Дегустації книжок» — багатосерійний цифровий проєкт на межі літератури, театру, анімації та перформансу. З чого починались дегустації, як проєкт працює з аудиторією та як перформанси промотують читання — ділимось нижче.

Пандемія проти вистав

Літературна та театральна спільноти стали чи не найвразливішими до пандемійних змін. Як медіа, які працюють з аудиторією наживо, вони розраховують на синергію глядачів у спільному просторі. І попри наростання популярності відеозаписів театральних перформансів (чим завдячуємо і платформі Open Theatre та британському кіносезону TheatreHD) чи письменницьких зустрічей в Instagram ефірах, чимало українських митців не мали досвіду роботи з онлайн платформами. Звісно, окремі театри й фестивалі мали досвід показу лайв трансляцій вистав чи залучення відеоінсталяцій до вистав у фізичному просторі, але йшлося радше про разові акції, аніж про постійну практику.

 До того ж набувати цей досвід потрібно було в умовах локдауну, тобто з мінімальними фінансовими можливостями, адже стара система продажів квитків відпала, а нової (онлайн-підписка чи продажі місць на стріми) ще не вироблено. Перед кураторами постав вибір — переходити в режим очікування чи шукати нових форматів. Команда Гогольфест_Лабораторії з пошуку цифрових рішень обрали другий варіант.

Цифровий формат став і викликом, і рішенням. Адже онлайн події не лише дали змогу зберегти спільну мову між митцями й аудиторією, а й набути нової. З утвердженням такої мови можемо привітати творців проєкту «Дегустація книжок», про який поговоримо далі.

Сезон 1: Початок дегустації

І минулого квітня 2020 року, у розпалі першого локдауну відбулись перші випуски «Дегустації книжок». Перші серії проєкту мали вигляд перформативних читань у живому часі, де учасниці гурту Dakh Daughters та команда ЦСМ ДАХ зачитували фрагмент книжки (до 5-ти хвилин), яку ж самі й обрали, і де відбувалось подальше обговорення фрагменту.

Тобто цифровий проєкт містив і театральну складову (перформативне виконання), і складову літературну — дискусія про почуте. У першій частині виконавці працювали з голосом, мімікою і жестами, довколишнім простором і підручним реквізитом, аби не просто озвучити улюблений фрагмент, а й сугестувати враження від цілої книжки. Тоді перформанс діє як візитівка, при прослуховуванні якої глядачі спитають себе: «Чи хочу я пережити ось цей досвід разом з автором? Що я пропускаю, не читавши цієї книжки?» 

Live-візуалізація від Крістін Дісман (Берлін)

Наталка Біда, Dakh Daughters: «Ми шукали щотижня новий матеріал, що кому резонувало, перечитували багато книжок — улюблених і нових — шукали разом із Владом Троїцьким і самостійно.  Це було досить непросто психо-фізично, оскільки живих глядачів ти не бачиш і не відчуваєш звичної енергетичної віддачі від людей. Але водночас відкрився світ нового і незвіданого простору для гри. 

Окрім того, для мене це було дуже захопливе занурення у світ нашої літератури — відкривання нового і перечитування й переосмислення на позір такого знайомого, але зовсім забутого класичного матеріалу. Власне, за цей час дегустацій стільки було прочитано і перегорнуто сторінок, наче пережито кілька життів».

У другій частині читань було важливо не лише представити публіці певний текст, а й знести четверту стіну та обговорити своє враження від твору, свою мотивацію вибору того чи іншого фрагменту. Тексти, що пролунали,  обговорювали режисер і автор ідеї Влад Троїцький, письменник і кандидат філологічних наук Мирослав Лаюк та кураторка й аспірантка Інституту літератури Анастасія Євдокимова. 

дегустаційний сет за участі інтелектуально фрік-кабаре Dakh Daughters

Коментатори не лише розширювали поле розуміння текстів, а й ділились власними досвідами знайомства з поданими книжками, що забезпечувало горизонтальну комунікацію з аудиторією. Певною мірою читання були відповіддю на запитання Влада Троїцького: «А що ви зараз читаєте?» Це питання адресувалось спершу Dakh Daughters, а тоді й молодшій генерації акторів і акторок театру «Дах».

Цифровий проєкт мав вигляд зум-діалогу, де кожен учасник чи учасниця знаходились в окремому просторі й взаємодіяли між собою лише аудіально. Глядачі при цьому не мали «права голосу», тож впустивши акторів буквально у свої домівки, вони не могли порушити дію вигуком, коментарем чи дзвінком мобільного, не могли вийти на «сцену» і стати поруч. Тож за рівнем партисипації цифровий проєкт конкурував з іншими відеоформатами — блогами, серіалами, лекціями.

На відміну від власне перформативних проєктів, для «Дегустації» було важливо не лише «розважити» чи «наситити» аудиторію на певний час, а й запросити до самостійного читання після читань.

 

Читати також: Історії, що занурюють глибше, або книжки з доповненою і віртуальною реальностями

Відповідно із кількох двогодинних онлайн сесій проєкт трансформувався у 6-10 хвилинні порції. Короткі відео задають глядачеві чіткий темп: обрати собі відповідну книжку, як от Іван Франко «Сяся» чи Любко Дереш «Архе», продегустувати фрагмент у виконанні актора/акторки, почути фаховий коментар щодо тексту/автора від Мирослава чи Анастасії і з’ясувати: чи продовжувати розмову з книжкою чи перемикатись далі. Перші 16 серій «Дегустацій»  – це 96 продегустованих книг у період квітень-червень 2020 року, які оформлені у 5 томів на youtube каналі Українського інституту книги (який також є партнером проєкту).

Live-візуалізація від Стефанії Шишак (Харків)

Мирослав Лаюк, письменник: «Під час першої «дегустації» я навіть не знав, що це транслюється на більшу аудиторію, ніж, власне, актори і організатори. Зрештою, все ж для мене цей проект був такою приватною, родинною можливість поговорити і відволіктися від не дуже сприятливих умов – це ж був початок локдауну.

З того часу проект дуже трансформувався і виріс, набув нової форми і якості. Цікаво спостерігати за його становленням, бо це також історія про те, як в умовах апатії й невизначеності щось починає центруватися, оформлюватися, щоб вирости в певний досить цікавий феномен карантинного часу».

Сезон 2: Від онлайну до офлайну і навпаки

Після пандемічної весни 2020-го року настав період пом’якшення карантинних обмежень, що дало змогу відбутись деяким фестивалям в офлайн форматі. Відповідно для «Дегустації книжок» з’явилась можливість гібридного формату — зібрати глядачів як у фізичному просторі й паралельно транслювати виставу онлайн. Таким чином відбулися вистави під час Dream ГОГОЛЬFEST у Херсоні (аудиторно в Urban Cad, онлайн — стрім на YouTube та у соціальні мережі) та під час DniPro ГОГОЛЬFEST`у (офлайн в Центрі сучасної культури у Дніпрі та онлайн відповідно). 

Авторка візуального контенту проєкту — Слава Піун

На цьому етапі зникають обговорення текстів, і за форматом “дегустації”  ближчі до театральних читань, де спершу є вступне слово від куратора/режисера (у нашому випадку від кураторки Анастасії Євдокимової), а далі глядач залишається сам на сам із презентацією тексту. Між зачитаними фрагментами і книжками вибудовується більше семантичних зв’язків, і кожна із дегустацій уже набуває загальної теми, у Херсоні це наративи про подорожі, у Дніпрі — про місто. Спільність простору уможливлює більшу взаємодію між акторами і акторками, відповідно читання стає діалогічним, й індивідуальний досвід читця, а також його ставлення до прочитаного виноситься за дужки.

Якщо перші «Дегустації» можна слухати у форматі подкасту, бо ключовою є саме аудіальна складова, то на другому етапі стає важливим візуальне оформлення тексту. Покращується якість зйомки, зокрема при зйомці у Дніпрі відчутні операторські рішення, акторську гру оформлюють відеоінсталяції і сценічне світло.

 До того ж літературні тексти взаємодіють з фізичним простором, і глядач накладає враження від мандрівки уявним Катеринославом 1920-х. із фрагменту роману “Без ґрунту” В.Домонтовича на реальний простір будівлі міського земства міста Дніпро 2020 року, у якому перебуває читець. А далі ілюзорне море у фрагменті «Порт Франківськ» Тараса Прохаська стикається із стінами земства  і глядачі як онлайн, так і фізичної вистави отримують нове прочитання.

Live-візуалізація від Стефанії Шишак (Харків)

Анастасія Євдокимова, кураторка проєкту: « У 2020-му в Україні відбулося не так багато офлайн-івентів, тож коли ми зрозуміли, що ми таки їдемо у Херсон та Дніпро, матимемо доступ до крутих локацій та простір для експериментів, то цим потрібно користуватися. Це були фестивалі, на яких діяли карантинні обмеження. Тобто нам би хотілося, щоби у рамках театральної програми Dni PRO GOGOLFEST виставу грали на 100 осіб, але ми садили 30, бо це безпека глядачів. Так само можливості грати ще і ще, щоби задовільнити запити аудиторії були обмежені. Натомість ми підсилили діджитал-формат — на каналі наших партнерів  Open Theatre можна переглянути також інші заходи фестивалю. 

Доти ми не бачили своєї аудиторії, ми не знали як вона реагує. Доти ми не були з акторами у спільному просторі під час події і от це з’явилося. Досвід «дегустацій» став новим для команд з інших міст і ми зрозуміли, що варто розширювати географію. Так, актори херсонського театру доти не грали на камеру, не працювали у форматі прямого ефіру, не «дегустували» фрагменти текстів. І тому дегустації про подорожі на локації Urban Cad стали своєрідною лабораторією.»

Сезон 3: Синергія мов і смислів

У третьому сезоні дегустацій організатори Анастасія Євдокимова й Андрій Палатний (режисер, куратор театральної програми фестивалю ГОГОЛЬFEST) повернулися до онлайн комунікації в оновленому форматі за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Тепер ключовою для кожного випуску стає тема. Поряд з тематичністю визріває й актуальність, і відповідно питання: що почитати саме зараз? Куратори звертають увагу на сезонність «читацького кошика», пропонуючи дегустації казок напередодні зимових свят, смакування листів Лесі Українки до ювілею з її дня народження, читання текстів про сильних жінок перед днем захисту прав жінок. 

Авторка візуального контенту проєкту — Слава Піун

Також у нових випусках вдалось зберегти баланс між настроєвістю читань другого сезону й просвітницькою настановою першого. Бо як і раніше стає важливим створити книжковий плейлист для занурення читачів у певний настрій і водночас запросити їх до самостійної мандрівки поданими книжками. Але тепер до як і для першої, так і для другої цілей залучили більше інструментів. Про них поговоримо детальніше.

Відмінна риса третього сезону читань — це функціонування кількох мов у випуску. Тексти в окремих частинах звучали також французькою та німецькою, а у спецвипуску до вручення премії Dráhoman Prize — чеською та польською. І як у випадку з мовною поліфонією інших проєктів ЦСМ Дах та Лабораторії, у дегустації це працює і на розширення аудиторії, і на інше сприйняття мови. 

Читати також: Якщо читати про книжки набридло: 7 літературних подкастів, які можна слухати просто зараз

Щодо першого, то з більшою кількістю мов проєкт стає адаптованішим до європейського слухача, плюс цьому сприяє залучення закордонних акторів і акторок до дегустацій. Можливо, вихід на міжнародну аудиторією є теж однією з амбіцій проєкту, аби таким чином промотувати українські книжки закордон та налагоджувати кроскультурну комунікацію. Виконавці грали між собою різними мовами, вибудовуючи при цьому мости між культурами, мовами та мистецькими середовищами. До того ж під час стріму були доступні дзеркальні субтитри (що технічно окремий виклик), які сприяли очевиднішому зв’язку між текстами для глядачів, адже частина одного уривку могла звучати мовою оригіналу, інша — в перекладі.

Дегустаційний сет за участі швецарсько-української команди “Cie Dyki Dushi”

Щодо другого, то мова постає також естетичним інструментом перформансу, та ж п’єса «Чекаючи на Годо» у французькому звучанні задає інший ритм сприйняття навіть для слухачів, які не володіють цією мовою. Особливо це важило для читань у рамках премії для перекладачів, адже глядачі змогли продегустувати текст і в оригіналі, і в перекладі фахівців, представлених до нагородження.

Текстова складова дегустацій передбачає баланс між сучасною літературою і класикою, зарубіжними та українськими фрагментами.

 

Таким чином глядач чи глядачка може зачепитись за уже знайомий текст і почути щось нове. Це особливо важливо для аудиторії, що може мати упередження щодо сучасної чи української літератур, аж ось поруч зі знайомим Миколою Вінграновським лунає щемка Наталка Білоцерківець, і вже у глядачів стає на одну книжку більше, на якій можна ворожити «на любов». Також такий добір фрагментів пропонує перепрочитання класиків під новим кутом, адже Патрік Зюскінд у сусідстві з Катею Петровською, та ще й під фільтром травм — це не той самий Зюскінд, що виринає зі списків рекомендованої літератури на літо.

Live-візуалізація від Софії Мельник (Штутгарт)

Другою новою складовою стають лайв сети з візуалізації – до проєкту долучаються художниці, які створюють цифрові зображення наживо в прямому ефірі під час стріму. Тобто художники беруть на себе ті ж виклики, що й актори, режисер субтитрів чи монтажер, ті ж ризики схибити чи випасти з трансляції. При цьому створювалась мистецька відповідь на прочитаний текст, рівна розмова між літературним текстом, акторським баченням цього тексту та візуалом. І як результат при дегустації ми бачимо на екрані двоканальне зображення, де літературний текст візуалізується через актора у кадрі (в правій частині) та анімацію (в лівій частині). 

Також аудіальний ряд увиразнюється композиторськими рішеннями, творці почали працювати з саундом як окремим елементом, який, ймовірно, лишається єдиним попередньо записаним під час лайв виступів. За рівнем візуального та музичного оформлення третій сезон «Дегустації книжок» конкурує із документацією театральних вистав, проте зберігаючи zoom-формат як основу. Водночас читання під час Dráhoman Prize візуально складніші (ілюстрація та акторська дія стають цілісністю в кадрі) і можуть конкурувати з анімаціними відеопроєктами.

Live-візуалізація від Крістін Дісман (Берлін)

Андрій Палатний, куратор проєкту: «За цілий рік – з минулої весни по сьогоднішню – проєкт “дегустація книжок” пройшов шлях від культурного стартапу до повноцінної платформи для колаборацій та мистецьких експериментів, зберігаючи свою місію актуалізації української літератури  та промотування читання як процесу. За цей час ми встигли здійснити читання 180 уривків, створити 8 бібліотек, залучити понад 60 артистів.

 Географічно проєкт сформував культурні мости між Німеччиною, Францією, Швейцарією та Україною. Долучився до таких подій як святкування 150-річчя Лесі Українки, премії HeForShe Arts Week 2021 та кульмінацією стало створення ексклюзивного контенту для премії Drahomán Prize, стрімінг якої відбувався в різні країни світу. 

Наразі проєкт можна сприймати в чотирьох форматах: дегустаційні сети онлайн, аудіовізуальний контент, подкасти та імерсивні site specific перфоманси офлайн. Наступна зустріч в Маріуполі під час фестивалю Startup Gogolfest з 28 по 30 травня, де відбудеться дегустування ще одного нового формату – цифрової офлайн/онлайн інсталяції.»

Цифровий формат як можливість 

«Дегустації книжок» — це приклад того, як цифровий формат може стати не тільки тимчасовою альтернативою, а й потужним напарником фізичного формату. Адже це як мінімум можливість залучення більшої аудиторії з різних регіонів, ширший простір для інтермедіальності й змога освіження глядацького досвіду через перегляд запису подій. 

Тому особливо цікаво, як розвиватиметься проєкт далі і як його досвід зможуть використати інші платформи, колективи чи окремі митці й менеджери. Чи застосують досвід “дегустацій” письменники для онлайн презентацій своїх текстів, як їм вдасться урізноманітнити їхні zoom-діалоги з читачами? Як цей досвід уже вплинув на програму цьогорічного Книжкового Арсеналу і МАЧу, як ще змінить подальші фестивалі? Чи скористаються плейлистами дегустацій молоді автори (для тренувань саморепрезентації) і школярі (для розширеного розуміння української та зарубіжної літератур)? 

Залишимо ці питання як приводи до подальших розмов.

Авторка візуального контенту проєкту — Слава Піун

Матеріал створений у співпраці

https://gflsd.org/bookdigital

#book_digital #GF_LSD

Цифрові дегустації книжок — це спільний проєкт ГОГОЛЬFEST з Українським інститутом книги в рамках Лабораторії з пошуку цифрових рішень #GF_LSD.
Третій етап вібувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
Стрімінгові партнери OpenTheater та 211Floor