Дроздовський: книжка «Ірпінь – мій дім» — проєкт дитячої культурної дипломатії

У відповідь на заяву члена комітету премії імені Максима Рильського Максима Стріхи про вихід з нього через те, що лавреатами премії у 2024 році стали Дмитро Дроздовський й Ендрю Шеппард за книжку «Ірпінь – мій дім» Дмитро Дроздовський оприлюднив у журналі «Всесвіт», головним редактором якого він є, заяву «“Нове життя нового прагне слова”: убивство чи vita nuova?».

За словами Дмитра Дроздовського, книжка «Ірпінь – мій дім» — «аномальна», оскільки написана в аномальних умовах війни.

«Ця книжка – також і аномалія в історії премії. Але наша реальність сьогодні – це аномалія. Переклади української поезії ХХ ст. – бузумовно, надзвичайно важлива річ, це працює на велику перспективу й системно розкриває перед світом велич української культури. А ця книжка – це історії дітей, фіксація жаху, трагедій, правдивого болю юних душ, котрі бачили жахіття війни.. котрі пережили те, чого не побажаєш нікому…Максим Рильський відчував час і дух часу… Сьогодні ця книжка – візитівки української трагедії у світі, яка може вдарити в читацьке сприйняття іноземців більше, ніж перекладена поезія ХХ ст…», — наголосив він.

Дмитро Дроздовський називає виданий текст проєктом культурної дипломатії та вдячністю Ендрю Шеппарду, головному редакторові журналу “East-West Review”. За словами Дроздовського, після початку нової фази російсько-української війни у 2022 році редакція журналу написала, що засуджує війну й розриває всі стосунки з російським світом. «Максим Стріха шукає ворогів там, де їх немає. Шеппард – промоутер українського слова, перекладач, який має колосальний редакторський досвід. Він боліє нашим болем», — стверджує він.

Дроздовський переконаний:

Позиція М. Стріхи, що це “паразитування на стражданнях дітей” мені не налазить на голову, вибачте. Така кижка – це форма донесення правди про злочини рашизму. Діти, яких бачив на презентації видання, раділи, що їхні історії чують за кордоном, бо вони також хочуть, щоб їх правду знали. В чому ж тут паразитування? Сьогодні це важливий голос правди, голос, який може змінити серця, серця, котрі “втомлюються” від України. Коли вони читають такі тексти, то відчувають, що мовчати в такій ситуації неможливо. Хто б і як не втомлювався: повірте, кои читають такі історії, байдужими не лишаються.

Окрім того, Дмитро Дроздовський повідомив, що книжку планують презентувати на Лондонському книжковому ярмарку-2024, тож «таким чином ім’я Максима Рильського долучене до доброї та потрібної справи».

«“Ірпінь – мій дім” – книжка простих і глибинних сенсів, дитячих речень, простого синтаксису – але вона зроблена якісно. Можемо дискутувати про переклад окремих речень. Але це наратив спротиву рашизму, який вдаряє в ціль. На першій презентації книжки в Укрінформі в 2023 р. був присутній депутат Парламенту Великої Британії – після таких книжок, на його думку, про втому від України вже ніхто не говорить. Чи не це найважливіше сьогодні?» — підсумовує Дроздовський.

Як повідомлялося, напередодні науковець, член комітету перекладацької премії імені Максима Рильського Максим Стріха оголосив, що виходить зі складу комітету премії через те, що однією із цьогорічних її лавреатів стала збірка віршів «Ірпінь – мій дім» (вид-во «Саміт-Книга», 2023) авторства перекладачів Дмитра Дроздовського й Ендрю Шеппарда. На його думку, таке рішення комітету премії було помилковим через низку причин: переклад віршів зроблений неякісно, видавництво «Саміт-Книга» друкує книжки російською мовою, а Ендрю Шеппард перекладає з російської мови і є редактором журналу Британсько-Російського товариства «Східно-Західний огляд».

Реакції на своїх фейсбук-сторінках Національна спілка письменників України, її голова Михайло Сидоржевський поки що не оприлюднювали. Держкомтелерадіо повідомило на своєму офіційному сайті, що оскільки Ендрю Шеппард має причетність до журналу Британсько-російського товариства «East-West Review» (Great Britain-Russia Society), то голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко не підписав рішення Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2023 рік. Указ не підписали «до з’ясування всіх обставин».

Дмитро Дроздовський — літературний критик, перекладач, письменник, головний редактор журналу «Всесвіт», член Асоціації іспаністів України, Асоціації компаративістів України при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2016—2019 роках.

У 2018 та 2022 роках у роботах Дмитра Дроздовського виявили плагіат. У тексті колонки, наведеному вище, він стверджує, що звинувачення неправдиві: «М. Стріха зачепив у дописі питання з плагіатом, покликаючись на вікіпедію – моя провина, що я обрав тишу й мовчання (але, за Маланюком, кожний має на це право). Проте оскільки він публічно це згадує, то дозвольте надіслати копію висновку. Про це немає на Вікіпедії – можливо, це моя помилка…»

Максим Стріха — науковець, перекладач, письменник, доктор фізико-математичних наук (1997), професор (2018). Заступник Міністра освіти й науки України у 2008—2010 рр. та з вересня 2014 р. по вересень 2019 р. Член редакційних колегій «Українського фізичного журналу» (з 2010), журналу «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології» (з 2009). Член редколегій журналу «Всесвіт» (з 2006) та «Березіль» (з 2021). Колишній член комітету премія імені Максима Рильського.

Премія імені Максима Рильського — премія для письменників, поетів і перекладачів за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативою Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури України та НСПУ. Присуджується щороку на конкурсних засадах у розмірі 20 тисяч гривень коштом державного бюджету.

Читайте також: Як «вбили» премію імені Максима Рильського

Чільна ілюстрація: колаж Читомо/УП, НСПУ