Громадський простір наповнюється змістом: як працює бібліотека Амстердама

Бібліотеки змінюються. Навіть під час повномасштабного вторгнення в Україні обговорюють нові проєкти, й одним із таких є ревіталізація публічної бібліотеки для дорослих у Львові, до якої у квітні 2022 року приєдналася команда видавництва ist publishing (Харків-Київ-Хмельницький). Бо саме зараз час для створення нових просторів, здатних об’єднувати людей навколо культури та мистецтва. Для цього у межах програми мобільності, яка здійснюється завдяки фінансовій програмі Європейського Союзу EU4CULTURE, видавчиня ist publishing Катерина Носко поїхала у Нідерланди, щоб дослідити публічні бібліотеки та відвідала 10 таких просторів в Амстердамі й Гаазі. Про одну із них, публічну міську бібліотеку OBA, вона розповіла для Читомо.

Говорити про публічні бібліотеки сьогодні як ніколи на часі. Сучасні бібліотеки — це місця, що окрім накопичення знань, згуртовують людей. Вони відкриті для всіх і передбачають взаємодію не тільки з книжками, а й між відвідувачами. Так, користувачі мережі публічних бібліотек Амстердаму OBA не лише там читають. Вони сидять групками або поодиноко на килимі біля полиць, засинають у м’яких кріслах біля вікон, проводять zoom-дзвінки, смакують ланчем на терасі та мають доступ до сотень тисяч дисків й платівок. І ще вони мають вдачу це робити щоденно — з 8 ранку до 22 вечора. 

Спостереження за життям таких бібліотек викликає стійке відчуття, що прямо зараз перед моїми очима громадський простір наповнюється змістом, і це дозволяє йому розвиватися. При цьому не має враження, що відвідувачі нехтують особистим простором інших, а бібліотека щось табуює. Загалом список правил поведінки з кількох пунктів висить ще у фоє. Він унормовує «правила гри» у бібліотеці, а правила тут поважають, бо зрештою вони виявляються не про притиснення, а навпаки — про відчуття свободи. 

Так, дуже різні люди приходять в одне місце й занурюються у свої справи. Але простір неминуче поєднує. Він стає не тільки своєрідним острівцем взаємодії й тим самим маркує демократичний характер суспільства, а й працює як частина більш глобального публічного простору — міста, що говорить 300 мовами.

І популярність таких місць вражає. Цікаво поміркувати на прикладі Центральної OBA, що має ще 26 власних філіалів по всьому Амстердаму — як їй вдається прийняти понад два мільйони відвідувачів щорічно? І чому ця відвідуваність лише зростає?

Архітектура

Архітектура бібліотеки привітна до відвідувачів. Хоч це і величезна будівля на 8 поверхів та 28.500 м², у якій легко загубитися, а побачити можна ще здалеку.

З 2007-го року розв’язання питання модернізації будівлі взяла на себе архітектурна компанія ARUP. Тоді вже з’явилося покоління користувачів з різними потребами, які необхідно не тільки взяти до уваги, а й задовольнити. «Будинком нового навчання», за словами директора бібліотеки Мартіна Берендса, мала стати будівля, що відповідає на нові виклики у полі освіти та царині сучасних професій.

Ще одним із завдань стало примирення між собою друкованих та електронних книжок, а також величезної кількості цифрового контенту з самим фізичним простором.

А якщо бібліотека має на меті стати невіддільною ланкою у ланцюзі між контентом (у випадку OBA —  це більш ніж 1,1 млн друкованих книжок у колекції) та відвідувачами, треба міркувати про сценографію у просторі. Відтак архітектори мали забезпечити низку приміщень як для широкого кола користувачів (наприклад, таких як я, що впродовж трьох тижнів приходила сюди працювати), так і для дітей, студентів, фрілансерів, бізнес-компаній. Цей список ще довго можна продовжувати. І звісно цей простір за замовчуванням мав бути інклюзивним. 

Сьогодні на кожному поверсі можна знайти зони для колективної роботи та тиші, для індивідуального та групового навчання. Ось я на другому поверсі під назвою «Література» бачу великі колективні столи: між полицями, кріслами, біля вікон, виставкових вітрин, комп’ютерних столів, ксерокса. А поверхом вище, що цілком присвячений Амстердаму, з’являються закутки для справжніх інтровертів: столи як ніші, вбудовані у самі полиці, стільці за шторами або столи між перегородками. Є варіації й у дизайні самих робочих столів, наприклад, вони є з білою чи темною поверхнями. Для естетів є добротні дубові столи з елегантним зеленим килимком, на які так приємно покласти книжку. Окремо у будівлі присутні конференц- та лекційні зали, а також театр на 300 місць та ресторан з обідами, що виявилися найсмачнішими за увесь час перебування у Нідерландах. 

Читайте також: Було і стало: як змінилася Дитяча бібліотека на Подолі

Особливо вразив мене сервіс OBA StudyShare, який направду має попит у часи розсіяної уваги. Це спільний простір, у якому пропонують зосередитися на плануванні власного часу та продуктивності. Відвідувачі працюють або навчаються впродовж трьох блоків, що складаються з 45 хвилин і двох 15-хвилинних перерв, які сповіщаються дзвінком. Мобільні телефони мають бути вимкнені або їх краще взагалі здати. Також у кімнаті є супервайзер. Не менш важливо, що цей сервіс є безкоштовним, адже більшість послуг у бібліотеці платні. 

Впродовж вивчення бібліотеки мене цікавили деталі, до яких вдавалися архітектори, щоби зробити простір таким, що змушує повертатися до нього знову і знову. Наприклад, мені розповіли, що проєктувальники досить довго сушили голову над тим, як зробити вікно у тій стіні, у якій воно з самого початку було не передбачене. Бо тільки з тієї точки відкривається вид на центральний вокзал. Взагалі будівля надзвичайно приваблює своїми величезними панорамними вікнами на центр Амстердаму та канал.

Але проблема залишалася — з них не побачити саме вокзал. Питання було принципове, і зрештою певними зусиллями додаткове вікно з’явилося. Тут мені пригадуються слова українського архітектора Олега Дроздова про те, що архітектор — це людина, яка обирає, куди буде спрямовано наш погляд, і каже: «Вам потрібно дивитися он туди». Так, пізнання світу та себе завдяки книжкам накладається на інший тип пізнання — через осягнення виду, величного пейзажу, більшого від нас самих. І це відчуття неабияк надихає.

Як це працює

Бібліотека вміщує до 1000 відвідувачів. При вході ніхто абонемент не запитує, але якщо є потреба взяти з собою книжку чи відвідати захід, то без перепустки не обійтися. Для зручності існує мобільний додаток OBA, завдяки якому можна оформити бронювання книжки або ж перевірити терміни вже отриманих на руки видань. Важливо, що книжки, DVD/CD, періодика, ноти з колекції OBA можна замовити та переглянути на місці безкоштовно. Робиш замовлення, на email надходить лист про результат пошуку — приходиш і працюєш.

Стати членом чи членкинею OBA також досить просто. Треба обрати одну із запропонованих підписок на рік. Членство надає доступ до мережі OBA — це 27 бібліотек, а також в залежності від «пакету» пропонує різні сервіси. Наприклад, максимальна підписка — 47.50 євро на рік — дозволяє позичати необмежену кількість друкованих видань, безкоштовно користуватися Wi-Fi та мати доступ до ПК у всіх відділеннях бібліотечної мережі. Цікаво, що користування комп’ютерами (включно з Інтернетом) безкоштовне для членів OBA, тоді як нечлени мають за це окремо платити. Також підписка передбачає вільне відвідування заходів бібліотеки (або є надає знижку 50%). Більш бюджетний «пакет», дешевший на 10 євро, вже встановлює певні ліміти: можна оформити на себе не більше 50 книжок і 6 електронних видань на рік. Але якщо вам до 19 років, тоді членство безоплатне. На інфо-стійці у просторому фоє співробітниця бібліотеки люб’язно повідомляє, що впродовж усього річного терміну підписки користувач завжди може перейти на дорожче членство. Однак перехід на дешевшу підписку можливий після закінчення терміну вже оформленої.

Для тих, хто не має офісу, дуже зручною є можливість друку та копіювання у бібліотеці. Навіть якщо не мати членства, то можна придбати ваучер на користування у платіжному терміналі. У комп’ютер записують номер ваучера та пароль. Потім підходимо до принтера, скануємо ваучер – і наш документ надрукований.

Контакт зі співробітниками мінімізований, але за необхідності завжди знайдеться той, хто допоможе розібратися. 

Одним із моїх відкриттів було те, що в ОВА можна зробити запити на книжки з інших бібліотек. Якщо потрібного видання немає у фонді, то його можна знайти завдяки міжбібліотечному абонементу IBL-V (Interlibrary Loan Facility) через вебкаталог. 

Дійсно, чим більше послуг та різноманіття, тим більше потреб користувачів задовольняється. Це дозволяє бібліотеці працювати за розширеним графіком, посилювати співпрацю з партнерами, щоби лишатися привабливим місцем для відвідування. А що більше відвідувань, то більше читання, а отже — знання та мудрості. І хіба це не досягнення у світі, перенасиченому інформацією?

З бібліотеки не хотілося виходити. Її атмосфера, де наче кожен сам по собі, але одночасно і не зовсім, створювала враження інтеграції у спільноту. Не виникає відчуття від’єднаності чи то самотності, яке можна було б переживати мені як людині, що тільки приїхала у незнайоме місто. Там беззастережно хотілося бути, наче вдома, і це велика заслуга бібліотеки як інституції майбутнього, а отже місця, сповненого безпеки та надії. 

Читайте також: Мініатюрний «Кобзар» і українське видання «Колгоспу тварин» – що є у Британській бібліотеці

Фото: Катерина Носко