28 лютого о 18:00 у Великому залі Центру Шептицького з нагоди дня народження Лесі Українки львівський гурт «Три кроки в ніч» презентуватиме новий альбом «Річка V. Дорога на Буркут». Він об’єднує шість пісень на вірші поетки.

Над ним учасники гурту Віктор та Марічка працювали півтора року впродовж уявної мандрівки слідами Лесі Українки до високогірного гуцульського села Буркут – місця умиротворення й відновленої рівноваги:

«Січень–березень 1901 року Леся Українка провела біля ліжка вмирущого друга. Досвід цієї втрати був для неї важким і виснажливим. Тому в квітні вона подалася на південний захід, до “зеленої Буковини”, щоб у товаристві Ольги Кобилянської, неподалік гір, відновити фізичні й душевні сили. Пізніше, за порадою лікаря, вона рушила далі в пошуках чистішого і прозорішого повітря, а властиво до Буркута, знаного місця відпочинку на березі Чорного Черемошу побіля джерела залізної води».

Музиканти називають свій новий альбом «усамітненим». Робота над ним розпочалася 2020 року в умовах карантинних обмежень і була способом творчого існування в ізоляції. Тож від початку це був альбом «на двох», що спонукало музикантів шукати нові музичні прийоми. У цих піснях «Три кроки в ніч» поєднують ліричну мелодику з психоделічною медитацією, а інструментальний мінімалізм із бандурними експериментами, досягаючи самобутнього звучання класичної поезії.

«Нам хотілося отримати повноту звучання з такою малою кількістю рук, додати простору, а водночас зберегти акустичну основу. Головні інструменти, які використовуємо, – це бандура і кахон, але на бандуру нашаровуються звукові ефекти, що підкреслюють її “космічний” потенціал. Крім того, в піснях звучить укулеле, металофон, дарбука», – розповідає Віктор.

Про те, чому саме образ дороги став провідним для альбому, Віктор з Марічкою розповідають так:

«Зупинившись дорогою на кілька днів у Вижниці, Леся якось піднялася на гору Німчич, звідки побачила “при заході сонця щось таке гарне і срібне, як мрія, – кажуть, що зветься Ростоки, але я думаю, що то ніяк не зветься і що його вже тепер там нема, бо щось такого може показатись тільки раз і зникнути, а вже якби хто вдруге хотів би те саме побачити, то не знайшов би. Та чи не є такою ж зникомою мрією всяка подорож? І чи не є ця побачена мрія відображенням чогось усередині нас самих? Ми не можемо пройти чужий шлях, лише свій власний. І побачене в дорозі є лише нашим досвідом, адже всяка мандрівка починається всередині нас самих, хоч би чиїми слідами йшли.
Подорож як спосіб примирити себе зі світом, виміряти його собою, вмістити його в собі, а себе в ньому. Досягти й осягнути – насправді лише на мить, коротку і вічну, як дотик призахідного сонця, у світлі якого Буркут реальний стає тотожним Буркуту бажаному і шуканому, стає місцем, у якому неприкаяна душа віднаходить своє місце».

Гурт «Три кроки в ніч» утворився 2013 року, напередодні першого Свята музики у Львові. Його заснували музиканти Марічка Кошелінська-Мартинюк (вокал, бандура, фортепіано) і Віктор Мартинюк (перкусія, мандоліна), а згодом до них доєднався літературознавець та духовик Данило Ільницький (англійський ріжок, гобой, сопілка, блокфлейта) і гітарист Олександр Міхаліцин. 2015 року гурт опублікував альбом колискових пісень «Ковдронька», адресованих не так дитячій аудиторії, як внутрішній дитині, що живе всередині кожного дорослого. Від 2016 року «Три кроки в ніч» продовжують традицію літературних музичних гуртів, пишучи музику на вірші як сучасних поетів і поеток, так і класиків, прикладом чого є виданий 2019 року мініальбом «Висока вода».

Читайте також: У мережу виклали музичний альбом на вірші Лесі Українки