Як будувати мости: Варшавський книжковий ярмарок 2023

«Мільйон мостів» – під таким гаслом відбувся Варшавський книжковий ярмарок 2023, на якому Україна була почесним гостем. У ярмарку взяло участь приблизно 45 українських видавництв і понад 20 українських письменників. Серед них – Юрій Андрухович, Галина Крук, Остап Сливинський, Юрій Винничук, Катерина Бабкіна, Світлана Тараторіна. Загалом ярмарок відвідало понад 100 тисяч людей. Наступного року почесним гостем буде Італія.  

Книжкові ярмарки в Польщі 

У Польщі книжкові події змінюють одна одну. Великі книжкові заходи відбуваються у Кракові, Варшаві, Познані, Вроцлаві, Любліні, Ряшеві, Білостоку, Ґданську, Бидґощі та інших великих і маленьких містах. Це і книжкові ярмарки, і різноманітні літературні фестивалі: дитячі, поетичні, на якусь одну тему або присвячені якомусь одному жанру (наприклад, Міжнародний фестиваль криміналу у Вроцлаві або Фестиваль репортажу у Кракові). 

У Варшаві, буквально за кілька днів перед книжковим ярмарком, у Палаці культури і науки на найбільшому стадіоні відбувся ярмарок книжок і медій Vivelo, тому деякі видавці відмовились від участі у ще одному, черговому ярмарку. У палаці не було навіть таких відомих польських видавців, як Wydawnictwo Literackie, Dwie siostry, Kropka, що, звісно, обурило їхніх читачів і прихильників. Співрозмовник Читомо, який уже понад 20 років бере участь у різних книжкових ярмарках Польщі, розповів, що це наслідок великої конкуренції між організаторами й внутрішніх конфліктів. 

Проте на ярмарку в палаці й довкола палацу відвідувачів було все одно чимало. Протягом чотирьох днів на події і стенди ярмарку прийшло понад 100 тисяч людей (ярмарок Vivelo перед цим відвідали 40 тисяч). І це попри те, що в ці дні відбувались й інші великі заходи, зокрема Наукові пікніки та події до Днів дітей. Про дитячу аудиторію організатори книжкового ярмарку цьогоріч подбали найменше: школи могли заздалегідь записатися на різні літературні події для дітей, але бракувало постійного дитячого простору, куди можна було б прийти з дитиною в будь-який момент під час ярмарку або безпечно залишити її там саму серед книг. Минулого року такий простір був, і в ньому вільно можна було погортати оригінальні видання для дітей почесного гостя 2022 – Норвегії. 

Книжки українських письменників на стенді Німеччини

Цьогоріч Норвегія також мала великий стенд. А ще серед іноземних гостей були Австрія, Азербайджан, Китай, Тайвань, Франція, Іспанія, Ісландія, Ізраїль, Південна Корея, Німеччина, Румунія, Словаччина та Італія. Окремий стенд і кілька подій мали незалежні видавництва Білорусі.

Варшава – столиця дозвілля

«Варшава – для всіх», «Варшава – столиця дозвілля», «Варшава – зелене місто» – стратегічні гасла столиці Польщі, які є поштовхом до організації всіх тутешніх подій. На Варшавському книжковому ярмарку щороку, починаючи з 2007-го, також є простір з книжками, номінованими на Літературну премію Варшави, яку серед інших отримують автори, що у своїй творчості мають варшавські «сліди» або які просто народились, живуть і творять у Варшаві. І звісно, окремо – науково-популярні видання про Варшаву.

До фіналістів цьогорічної 16-тої Літературної премії Варшави увійшло кілька книжок на тему війни, зокрема «Wojny» (Війни) Богуслав Янішевського, де він згадує про війну росії проти України, і «Antosia w bezkresie» (Антося в безмежжі) Марчіна Шчиґельського – про Другу світову війну і примусову депортацію з Польщі до Казахстану.

Відвідувачі мали змогу покласти аркуш з поясненням, яка книжка серед усіх номінованих для них найважливіша, у спеціальну коробку. Автор найкращого відгуку отримав набір з трьох книжок-номінантів. 

На ярмарку відбувались й інші конкурси. Зокрема було вручено Премію ім. Ришарда Капушчінського за найкращий репортаж. Її цьогоріч отримала Анна Ґоц за книжку «Głusza» (Глухота) про життя людей з вадами слуху і глухих людей у Польщі. Один з ярмаркових днів був цілком присвячений репортажистиці.

Анна Ґоц під час нагородження

Також у межах фестивалю Komiksowa Warszawa обрали й відзначили найкращі комікси. Найкращий польський комікс за результатами конкурсу – «Zasada trójek» (Принцип трійок) Томаша Ґжонджела, комікс про фантастичне місто з вигаданими персонажами. Стенди з коміксами були розташовані окремо від решти ярмарку. 

Гран-прі у фестивалі Kryminalna Warszawa, що також відбувався у межах ярмарку, здобула Марта Козловська за кримінальний роман, дії якого відбуваються в українському Бердичеві.

Книжка так і називається – «Bierdyczów» (Бердичів). Головний герой приїжджає у Бердичів, щоб дослідити хворобу, яка поширюється на території колишніх колгоспів, а тим часом виявляється, що в місті зникають люди, звірі й навіть предмети, тож головному героєві доведеться розібратися у цій таємниці.

Україна – почесний гість ярмарку

З п’ятисот видавців, представлених на ярмарку, 45 були з України. Український стенд урочисто відкрив голова парламенту Руслан Стефанчук, директорка Інституту книги Олександра Коваль і посол України в Польщі Василь Зварич. Перед цим вони виголосили офіційні промови. У режимі онлайн до привітань долучилась Олена Зеленська та міністр культури Олександр Ткаченко.

На початку стенда був стіл з дуже товстою книгою з чорною обкладинкою і книжковим блоком червоного кольору. Студенти Української Академії Лідерства розповіли, що у цій книзі 6000 сторінок – вони символізують 6000 українських дітей, викрадених російськими окупантами. Книга називається «Злочин без покарання» і важить 50 кг, її розробила креативна агенція Bickerstaff.942.

На стенді була сцена, де виступали українські письменники. Крім цього, польський і український інститути книги, а також Фундація «Історія і культура» організували цикл заходів під назвою «Сила слова: польсько-українські літературні діалоги». 

На стенді переважала українська аудиторія, часто розмови не перекладались. 

Презентація двомовної німецько-української версії книжки Оксани Садовенко «Ти і Малевич» (Час майстрів). Український стенд Варшавського книжкового ярмарку 2023. Варшава, 25 травня

Натомість фестиваль «Сила слова» був або двомовним, або лише польськомовним, адже українці зазвичай розуміють польську без перекладу. Тобто він мав більшу аудиторію. Хоча загалом слухачів не було надто багато. Часто навіть кілька українських заходів відбувались одночасно на різних локаціях.

«Ці події – це такі “мости”, на яких ми зустрічаємось, розмовляємо, дискутуємо, показуємо одне одному наше бачення, адже є складні історичні теми, які кожному з нас болять, тож ми маємо розмовляти про це. Повага, яку ми виявляємо під час таких розмов, зміцнює наші стосунки. Нам важливо самим розставити акценти, щоб ні Росія, ні будь-хто інший не робили цього за нас», – розповів Читомо голова польського інституту книги Даріуш Яворський.

Дискусія «Декомунізація – досвід України і Польщі». Учасники дискусії: Вахтанґ Кабуладзе, Броніслав Вілдстейн. Варшавський книжковий ярмарок 2023, фестиваль «Сила слова: польсько-українські літературні діалоги»

На власне історичних заходах найбільше було зрозуміло, чому гаслом української програми є фраза «Мільйон мостів»: польсько-українські стосунки – не ідеальні, окремі політики та російські пропагандисти використовують складні сторінки польсько-української історії у своїх цілях.

«Нам болить Волинь, – почав одну із зустрічей на тему польсько-української історії модератор і журналіст Богуміл Лозинський, – але я замислююсь над тим, що болить українцям зі скоєного нами, і чи розуміють вони наш біль».

Крім історії, в межах фестивалю «Сила слова» різні теми об’єднували за одним столом письменників з України й Польщі: говорили про дитячу літературу, репортажі, ідеології, книжковий ринок і про те, як на все це впливає війна.

У соцмережах перед початком книжкового ярмарку частина польських користувачів писала про перенасичення промоцією української культури в Польщі. Нагадаю, що Польща на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну прийняла найбільше з усіх європейських країн українців, що рятувались від війни. На сьогодні лише у Варшаві живе понад 100 тисяч воєнних мігрантів з України. 

Директор Інститут книги Польщі Даріуш Яворський у коментарі Читомо сказав, що таке перенасичення закономірне, але не означає, що потрібно ставити на паузу культурний діалог: «Кожна, навіть трагічна ситуація, мусить бути осмислена. Але втома в процесі осмислення – це натуральний стан». 

Підтримка українських видавців

Окремий блок Варшавського книжкового ярмарку – це події для працівників книговидавничої сфери, книгарів і бібліотекарів. На цьогорічні теми для обговорень книжкового ринку між фахівцями теж вплинула війна в Україні, зокрема були дискусії про терапевтичну роль дитячої літератури в умовах війни.

Директорка Українського інституту книгу Олександра Коваль на закритому заході для видавців презентувала «Стратегію промоції читання в Україні на 2023–2032 рр.», яка передбачає, зокрема, ваучери на купівлю книжок для новонароджених дітей і підлітків, а також поступове оновлення бібліотек. Наразі в Україні немає коштів на її реалізацію. 

Олександра Коваль під час презентації «Стратегії читання» на конференції «Literacy for Democracy», організованої фондом Fundacja Powszechnego Czytania

Учасників з Польщі та Британії найбільше шокувала інформація про кількість книгарень в Україні (до великої війни їх було 200, зараз – 120), поширеність і безкарність книжкового піратства, а також те, що в деяких українських бібліотеках досі немає комп’ютерів, тому там використовують паперові картки. 

«Щоб запровадити цю програму, нам потрібно щонайменше 100 млн євро на рік, тому чи житиме українська книжка, чи ні, чи виживуть українські книгарні і бібліотеки, це залежить від міжнародної спільноти, до якої ми звертаємось з проханням допомогти», – підсумувала Олександра Коваль на презентації «Стратегії читання».

Фіона Евенс з британської організації популяризації читання National Literacy Trust позитивно оцінила українську стратегію читання, але заохотила не тільки апелювати до державної підтримки, але й залучати до промоції читання громадський сектор і бізнес. Саме за таким механізмом поширює книжки National Literacy Trust. Маленькі книжечки в МакДональдсах – це результат їхньої роботи. 

Фіона Евенс під час презентації конференції «Literacy for Democracy» розповідає про акцію читання в літаках – Flybraries

Звісно, не менш важливими є купівля прав і переклади. При вході в палац на ярмарку був стенд з польськими перекладами українських авторів. Томаш Швьондер, працівник стенда, розповів Читомо, що найбільшою популярністю користувалися книжки, в яких про війну говориться не прямо: «Інтернат» Сергія Жадана, «Доця» Тамари Горіха Зерня і «Дім для дому» Вікторії Амеліної. Поляки купували українську літератури як для себе, так і на подарунки своїм українським друзям.

Українські книжки в польському перекладі на стенді 

Замість висновків

Останнім заходом на українському стенді була презентація збірки поезії Ярини Чорногуз, поетки та військової. Наприкінці Ярина подякувала всім українцям за кордоном за підтримку. Велику частину потреб її батальйону закривають донейти вимушених мігрантів. 

Поетка Ярина Чорногуз і філософ Вахтанґ Кебуладзе. Презентація збірки Ярини Чорногуз «dasein: оборона присутності». Варшава, 28 травня 2023

І це теж про один з «мільйона мостів»: про міст між українцями в Україні й українцями за кордоном. Такі заходи, як Варшавський книжковий ярмарок 2023, – нагода цей міст укріпити й не боятися потім по ньому повертатись додому. 

Читайте також: Книжкова Варшава-2022: натовпи молоді, мрії Норвегії і дякую від України

Фото: Варшавський книжковий ярмарок, Олена Руда