АССА

Як минув Лондонський книжковий ярмарок для українських видавництв

18.03.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У столиці Великої Британії відбувся Лондонський книжковий ярмарок, де діяв український національний стенд, а свої книжки представили 8 українських видавництв. 

Роботу націоонального стенду координував Український інститут книги. «Ми задоволені тим фактом, що цього року, попри різні труднощі, Україна була представлена на Лондонському книжковому ярмарку, адже міжнародна робота – це про системний підхід і тяглість процесів. Україна сьогодні стала помітним гравцем книжкової галузі у світі, а наше завдання як профільної державної установи і надалі підтримувати інтерес до України та української літератури, розвивати і стимулювати партнерства у цій сфері», — розповіли в установі.

 

Україна на ярмарку організувала 2 дискусії:

 

  • “Power of people” за участі Олесі Хромейчук, Ольги Мухи, Девіда Патрікаракоса, Ірини Старовойт та Емми Грем-Гаррісон;

 

  • “Despite the War: Challenges and Dynamics in Representing Ukrainian Literature Globally” – фахова розмова про особливості перекладацьку діяльності, у якій взяли часть Уям Блекер, Ніна Кур’ята, Тетяна Горюшина, Ангеліна Трофимчук.

 

Офіційне відкриття українського національного стенду, організатором якого є Український інститут книги, відбулося 13 березня. У ньому взяди участь тимчасово повірений у справах України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Едуард Фесько та очільниця відділу звʼязків з громадськістю Українського інституту книги Ольга Шевчук-Клюжева.

 

На Лондонському книжковому ярмарку представили свої книги 8 українських видавництв: «Видавництво Старого Лева», «Навчальна книга – Богдан», “CP Publishing”, «АССА, “Tianachu”, «Ранок», «Наш формат» та “SNOWDROP». Деякі з них розповіли про свої враження у коментарі Читомо.

 

У видавництві «Ранок» повідомили, що на ярмарку презентували видання всіх вікових категорій, але надали часткову перевагу виданням для підлітків і старших читачів. Серед 20 книжок, яке видавництво може презентувати на своєму виставковому місці, – підліткова й дитяча література та книжки про історію й культуру України.

 

«НК-Богдан» привезли на ярмарок видання «Ключ Горгона» Марʼяни Стефак, «Привидуся» Оксани Давидової, «Годинник Аріадни» Анни Багряною, «Врятовані хвостики» Насті Музиченко, «Бажання хибні, бажання справжні» Яни Вовк тощо.

 

«Керівниця проєктів видавництва Ольга Каширіна везла по одному примірнику книжок до Лондона у власній валізі, тож ми вибрали ті, які, на нашу думку, мають зацікавити іноземних видавців та агентів. До речі, одна з книжок, яка отримала у 2023 році спеціальну відзнаку BaraBooka як артпрокт — “Жираф Монс” на другий день зникла зі стенду J, але ми розцінили це як визнання», — розповіли у видавництві «АССА».

 

«Наш Формат» представив такі видання:

  • сигнальні примірники «Як це, війна? Психологічний досвід повномасштабного вторгнення» Іллі Полудьонного й Марка Лівіна;
  • «Вірші з бійниці» військового і поета Максима «Далі» Кривцова;
  • «Точка неповернення» військового, захисника Донецького аеропорту Дмитра Вербича;
  • «Кіра. Дорога додому» Олесі Остафієвої;
  • «УПА. Історія нескорених» Володимира В’ятровича і трьох його колег;
  • серія «Наш Пантеон» з трьома книгами про Романа Шухевича (авторка Олеся Ісаюк), Степана Бандеру (Микола Посівнич) і Василя Кука (Аліна Понипаляк);
  • «Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання» Сергія Громенка;
  • «Як зруйнувати русскій мір» історика і політика Вадима Денисенка.

 

Засновниця “Tianachu” Тетяна Горюшина розповіла, що на фестивалі презентували дитячу літературу українсбкою, англійською та шведською мовами. Це книжки авторства Оксани Лущевської, Юлії Торчиної, Олесі Мамчич, Андрія Куркова та Ольги Черепанової.

 

Що ж до угод з продажу прав, то «Ранок» прагне видавати за кордоном ті книжки, що розповідають про Україну: «Україна. Від первісних часів до сьогодення» Сергія Жукова й Марії Тахтаулової, «Наша столітня історія. Короткі нариси про довгу війну» Володимира В’ятровича з ілюстраціями Нікіти Тітова, психологічна повість «Зеро» Юлії Ілюхіної, де йдеться про життя підлітки в прифронтовому селищі ще до повномасштабного вторгнення, комікс Юліти Ран і Катерини Підлісної «Пес Патрон і Шкарпетковий монстр», книжка-картинка «Дім» Катерини Тихозорої  і Олександра Продана (права на неї продані вже в Італію, Японію й Німеччину). Видавництво прагне налагодити контакти з великими іноземними гравцями ринку Penguin Random House, Oxford University Press, Simon&Shuster, Usborne, Little Tiger, Amazon Publishing, Harvard Business Review Press.

 

«НК-Богдан» планує укласти угоди на переклад українською мовою книжок авторів наукової фантастики, трилерів, жахів, сучасної прози, young adult та new adult, а також книжки українських авторів нашого видавництва для перекладу. Напередодні ярмарку видавництво уклало домовленість про переклад болгарською мовою.

 

В «АССА» сформували попередні домовленості на переклад литовської книги «Дивна весна» Олега Михайлова (казки воєнного часу), «Ольвія. Зима змін» Олексія Гедеонова (історична повість), «12 місяців або дивовижні пригоди року» Катерини Кулик (дитяча енциклопедія) «Варта в грі» Наталії Матолінець (фентезі, young adults).

 

«Дуже важлива підтримка держави. Коли УІК відкрив прийом заявок на програму перекладів, ми розіслали про це інформацію нашим партнерам. І від литовських видавців отримали відповідь – ми перекладемо цю книгу литовською, але на грант подаватися не будемо, бо ми допомагаємо Україні й не хочемо просити гроші на переклад від України. Але просто наявність такої можливості, дуже мотивує нас видавців відчувати що для держави культура важлива», — наголосили у видавництві.

 

«Наш Формат» повідомив, що права на роман Тетяни П’янкової «Вік червоних мурах» про Голодомор вже придбали Німеччина, Польша, Чехія й Литва. Найбільше міжнародну авдиторію цікавлять «Вірші з бійниці» Максима Кривцова. У видавництві наголосили, що прагнуть зробити так, аби українських військових читали не у зв’язку з їх загибеллю.

 

«Для нас також важливо поділитися з європейцями досвідом безпосереднього переживання війни, показати їм наше повсякденне життя. Саме тому пріоритетною для нас книжкою є “Як це, війна?”, яка переповідає досвід психологічної травми українців в перші пів року повномасштабного вторгнення», — додали у «НФ».

 

Найбільше серед книжок “Tianachu”іноземці видавці зацікавилися книжками Андрія Куркова. «Другим проєктом що приваблював видавців був “Не така конячка”. Це мій авторський проєкт, який привертав увагу своєю темою, візуальним оформленням та шрифтом ручної роботи для кожної окремої мови», — розповіла Тетяна Горюшина.

 

Серед ключових завдань, які ставили собі українські видавництва, — налагодити контакти з іноземними партнерами, привернути їхню увагу до української літератури та укласти угоди щодо перекладу українських книжок за кордоном. Усі видавництва наголошують на важливості купівлі й продажу ліцензій на книжки.

 

«Підготовка до участі в ярмарку – це величезна робота. Ми хочемо презентувати своє видавництво якнайкраще. Тож окрім інформації для каталогу, ми робимо якісний переклад частин текстів наших видань з англійської. Ми інформуємо наших потенційних партнерів про нагороди та відзнаки, які отримають наші книги в Україні. Ми призначаємо зустрічі. Але все ж головне в Лондоні – це атмосфера. Ні для кого не секрет, що саме британські видавництва задають тренди на світовому ринку книговидання», — прокоментували у видавництві «АССА».

 

Серед завдань «НК-Богдан» — налагодження ділових контактів з міжнародними колегами, представлення українських авторів та їх творів, вивчення тенденцій світового книжкового ринку. «Наш Формат» прагнув переймати досвід організації великих книжкових фестивалів, а також напрацьовувати мережу ділових партнерств серед книжкових агенцій та міжнародних дистриб’юторів.

 

«Україні варто бути на усіх знакових книжкових виставках, на усіх майданчиках, де можна говорити, представляти, висвітлювати події сьогодення. На таких ярмарках ми виконуємо представницьку функцію. По-перше, популяризуємо українську літературу за кордоном. По-друге, що й найголовніше, — ми представляємо Україну. Це свого роду культурна дипломатія. Ми порушуємо тему війни в Україні, нагадуємо про наші проблеми, розповідаємо про український спротив. Ми повинні активніше брати участь у таких культурних подіях, адже це можливість привернути увагу до України. Важливо постійно нагадувати про себе, по-хорошому «муляти очі» та доносити до іноземців багатство нашої культури, розповідати про щоденні виклики всіх українців та видавців зокрема», — підсумовують в українських видавництвах.

Загалом ярмарок запросив 30000 відвідувачів – професіоналів видавничої справи, 1000 видавництв, а організаторам вдалося провести понад 200 подій та дискусій. У фокусі розмов Лондонського книжкового ярмарку був штучний інтелект зі своїми можливостями та небезпеками для галузі, а також міжнародна політика та війни у XI столітті.

 

Як повідомлялося, у 2024 році Лондонський книжковий ярмарок відбувся з 12 по 14 березня.

 

Читайте також: Лондонський книжковий ярмарок: фокус на перемовинах і заблюрена Україна

 

Чільне фото: УІК