Як пройшов День писемности: не такий диктант, марка «Мова» та буква «Ї» в окупації

Щорічно 27 жовтня Україна відзначає День писемности та мови. Цьогоріч подія не минула без дискусій навколо Радіодиктанту національної єдності, авторкою якого була письменниця Євгенія Кузнєцова, а зачитувала акторка Наталія Сумська — комусь текст здався «дурнуватим» та й читали зашвидко, комусь текст сподобався, а хтось — просто фанат пса Патрона.

Окрім того, до свята долучилися культурні ініціативи, освітні заклади та різні бізнеси й інституції, які нагадали про важливість збереження українського слова в умовах війни.

Читомо зібрало найцікавіші ініціативи (та їхні результати), приурочені до Дня писемности, аби ще раз підтвердити, мова — не лише інструмент спілкування, а й те, що породжує дискусії, підтримує спротив та живе у наших серцях.

Радіодиктант-2025

Цьогоріч авторкою диктанту стала Євгенія Кузнєцова — текст мав назву «Треба жити!», а розпочинався алюзією на відомий уривок Леся Подерв’янського. Багатьом текст сподобався і здався мотиваційним, однак оцінили задумку авторки (та й прочитання тексту від Наталії Сумської) не всі. Серед них — багаторазова переможниця національного радіодиктанту сімдесятисемирічна Христина Гоянюк зі Львова, яка до того ж є рекордсменкою з написання диктантів, адже бере участь у процесі вже 26 років поспіль.

«Я навіть боюся висловити якесь слово, щоб не сказати “дуже погано”. За 26 років це перший диктант, який звалив мене наповал. По-перше, недобре прочитаний. Сам текст дурнуватий. Я не знаю, хай би краще читав текст Павло Вишебаба, який минулого року диктував. За ним хоч можна було писати одразу всі розділові знаки», — зазначила вона у прямому етері.

Ведучий «Українського радіо» Роман Коляда перервав Гоянюк, за що вся команда Суспільного отримала негативні відгуки від користувачів. Як зазначали українці, рекордсменку різко та несподівано перервали, а також не дали повно висловити свою думку. 

«Я думала, що традиційне написання радіодиктанту національної єдності, як завжди, буде приємним викликом. Виявилося воно неприємним стресом. Бо писати в тому темпі — навіть після зауважень ведучого Наталії Сумській — було нереально. Писала не як диктант, а як конспект — курка лапою, і де вже там думати про варіативну пунктуацію… Але головна моя претензія — навіть не до Наталії Сумської. Головна моя претензія до редактора, який дав команду вимкнути з ефіру пані Христину Гоянюк, львівʼянку, яка писала цей диктант вже 26-й раз, і не раз була його переможницею. Вона у прямому ефірі сказала, що вперше за 26 років текст було прочитано так, що його було неможливо записати. І її вимкнули з ефіру посеред речення. Грубо і нахабно. Це було не “Суспільне”. Це був “Пєрвий канал”. Бо те “Суспільне”, яке я знаю, дивлюсь, поважаю і підтримую — це люди, які не лише професійно роблять свою роботу, але й проповідують та практикують свободу слова, висвітлення усіх думок, відкритість і прозорість», — написала українська фахівчиня з комунікацій, медіатренерка та викладачка Львівської бізнес-школи Ярина Ключковська.

На критику відреагував голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький — він перепросив за раптове вимкнення Гоянюк з етеру.

«Сьогодні під час прямого етеру радіодиктанту ведучий перервав пані Христину Гоянюк. Приношу за це вибачення. З цього питання ми проведемо окрему редакторську роботу. Ми цінуємо різні думки та не ховаємося від критики. Дякую всім, хто доєднався до Радіодиктанту національної єдності. Треба жити!», — написав він на своїй фейсбук-сторінці.

Також на критику у свій бік відреагували авторка та читкиня диктанту:

«Радіодиктант справді єднає! Зараз всі обʼєднані ідеєю, що важко читали і що це за слова взагалі, а коли оприлюднять текст, то всі обʼєднаються під гаслом “Нащо там кома?” Це диктант національної єдності. Вас попереджали!», — написала Євгенія Кузнєцова.

Наталія Сумська ж зазначила, що стежила за правильною інтонацією, роблячи паузи перед розділовими знаками та допомагаючи слухачам відчути, де в реченні має стояти кома. Окрім того, на думку акторки, захід пройшов успішно: учасники активно ділилися враженнями — для одних темп був оптимальним, для інших — дещо надто швидким.

«У нас сьогодні урок зі скоропису трохи», — жартома додала Сумська.

Однак, написати диктант мають змогу не всі: зокрема українці Північної Америки до 2023 року не могли приєднатися до написання — через різницю у часі. Проте з 2023 року радіодиктант національної єдності почали проводити в Монреалі. Організаторкам з мистецького обʼєднання Kolo Art доводиться обирати альтернативні уривки з текстів українських письменників. Авторами диктантів у Монреалі уже стали зокрема Богдан Коломійчук та Андрій Бондар. Цьогоріч диктант писали з есею Бондаря «Фортеця». Читає текст традиційно акторка і співзасновниця Kolo art Олена Хомʼякова.

«Ми не хочемо повторювати вже знайомий багатьом текст, чи пропонувати нашим учасникам те, що вони, можливо, вже писали. Для нас важливо зберегти простір для власного пошуку — знайти й обрати текст, який буде емоційно та змістовно близьким саме українцям за кордоном. Текст, що зможе підняти важливі теми, зачепити чи зворушити, пробудити спогади та роздуми. Бо для нас диктант — це не лише перевірка знань, а й момент глибокої мовної та емоційної єдності», — зазначила Хомʼякова.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Відтоді він проводиться щороку і вже став найбільшим флешмобом, який об’єднує українців та знавців мови по всьому світу.

Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти й викладачі навчальних закладів, проте радіодиктант пишуть усі, хто вивчає і знає українську мову.

Нова марка від Укрпошти

До Дня писемности Укрпошта запустила нову поштову марку «Мова», на якій серед іншого зображено жінку у вінку, білого птаха, півня, калину, соняшники й козака Мамая в човні. 

«Кожен — про ідентичність і різнобарв’я української культури», — написали в Укрпошті.

Ескіз створив український художник-графік, чиї роботи зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка, Миколай Кочубей. Тираж поштового блоку — 180 000 екземплярів.

Передзамовити марку можна за посиланням. З 30 жовтня 2025 року її можна буде придбати не лише онлайн, а й у відділеннях та філателістичних крамницях.

Активісти «Жовтої стрічки» на окупованих територіях

Українці, учасники руху спротиву «Жовта стрічка», на окупованих територіях теж святкували День писемности та мови. На честь свята українці у Мелітополі, Севастополі, Донецьку, Луганську, Євпаторії, Маріуполі та Таврійську провели акцію з буквою «Ї».

«На честь свята ми провели акцію на тимчасово окупованих територіях із простою і зрозумілою назвою – “Ї”. Це символ, який гріє душу кожному українцю. Він нагадує нам про наше, рідне. Про можливість поважати своє минуле та визначати своє майбутнє. Рух “Жовта Стрічка” чинитиме спротив до звільнення всіх українських територій. “Бо в своїй хаті – своя й правда, і сила, і воля”. І рідна серцю українська мова», — написали активісти.

У 2025 році День української писемности та мови відзначали 27 жовтня. Дату приурочили до вшанування пам’яті Нестора Літописця — ймовірного упорядника «Повісті минулих літ» і одного з засновників давньоукраїнської писемності.

Свято було запроваджене указом президента України у 1997 році з метою підкреслити роль української мови у формуванні національної свідомості та культурного розвитку.