Як просувати книжки за допомогою читацьких онлайн-спільнот

Життя в мережі вже для багатьох стало буденністю. Дуже швидко віртуальний простір перетворився на вагомий чинник суспільного життя. Чим більше людей долучається до віртуального простору, тим вагоміший він стає. Люди ведуть блоги, сторінки у соцмережах, публікують новини, світлини, діляться роздумами та навіть найпотаємнішим.

Чи є у цьому віртуальному просторі можливості для промоції паперової книги та розвитку книжкової індустрії? Є! Однієї з них поділилася Каріна Ельм, менеджерка відносин із клієнтами та громадськістю в NetGalley Germany, глобальній платформі цифрової дистрибуції, яку використовують видавці та професійні читачі.

Нові технології – нові можливості

Цифрові технології, нові способи відпочинку та дозвілля не знищили культуру читання, навіть більше, вони подарували нові можливості для комунікації та взаємодії між людьми. І як виявилось, ця взаємодія може приносити не лише задоволення, але й кошти.

Одним із трендів сучасності є те, що соціальні мережі та залучення до них великої кількості людей формують нові спільноти, які не обмежені географією. Люди легко створюють групи, об’єднані спільним інтересом, де діляться найрізноманітнішим досвідом, у томі числі й досвідом прочитання. З цього процесу формуються лідери думок, ті кого любить читати велика кількість людей. Таким чином, з’являються нові гравці на книжковому ринку, які можуть вплинути на читацькі смаки своєї аудиторії.

Одним з важливих трендів сучасності, на думку Каріни Ельм, є поява книжкових блогерів поруч з професійними літературними критиками. Блогери читають і діляться думками, мають свою аудиторію, можуть заохотити до читання інших чи підняти важливі дискусійні питання на основі прочитаного. Активні читачі оцінюють книжки, пишуть власні відгуки і тим самим формують рейтинги.

У світі цю силу онлайн-спільнот активно використовують видавці. Вони роблять це таким чином, що у виграші залишаються всі.

Передусім йдеться про міжнародну англомовну книжкову спільноту Goodreads, котра нараховує 65 млн читачів, а також Lovelybooks – подібна платформа, але створена для німецького ринку.

На таких платформах можна стежити за книжковими новинками, читати відгуки різних користувачів сайту, бачити рейтинг найрізноманітніших видань. Фактично на цих онлайн-платформах люди роблять все те, що і в офлайні: спілкуються, взаємодіють, вливають один на одного. Приводом до всіх обговорень є книжка, її сюжет, автор, обкладинка, дизайн тощо.

Користь для видавця

Усі подібні майданчики дуже цінні як інформаційне джерело.

Також це можливість розміщувати банери з новою інформацією про книжки у місці, де є зацікавлена аудиторія. Тут можна зібрати інформацію про активних учасників спільноти, що сприяє кращій систематизації та вивченню цільової аудиторії, розумінню її смаків, запитів чи очікувань.

Користь для автора

Для автора такі майданчики є чудовою нагодою, не виходячи з дому, познайомитись з читачем, почути думки та відгуки від широкої аудиторії, залучити нових шанувальників. Звісно, читачам теж неймовірно приємно дискутувати й спілкуватися безпосередньо з автором. Таким чином читач знає напевно, що його думка почута і має значення. Він не пасивний споживач, а людина що впливає на рейтинг книжки тощо.

Такі процеси в мережі спонукали видавців докласти зусиль, щоби заснувати платформи, які б надавали більше можливостей для бізнесу.

Платформа NetGalley

Ця платформа заснована у 2008 році в США. У 2016 році розпочала свою роботу в Німеччині, також діє у Франції та Японії.  NetGalley згруповує професійну аудиторію читачів, видавців, представників книжкових крамниць, бібліотек та журналістів.

Логіка взаємодії проста. Видавець пропонує завантажити безкоштовно книжку у форматі pdf. На заміну він отримує інформацію про те, хто, коли та яку книжку завантажив, а також може розраховувати на рецензію чи відгук. Іноді видавці дозволяють завантажити деякі книжки за кілька місяців до старту офіційних продажів. Таким чином, на момент виходу книжки в світ, в пресі, блогах, Fb-групах вже є відгуки чи рецензії на це видання.

Хоча видавець і поширює книжку безкоштовно серед певної професійної аудиторії, це заощаджує кошти на друк та доставку для літературних критиків, книжкових оглядачів та крамниць, які могли б написати рецензію.

NetGalley сприяє налагодженню контактів між видавцем і професійною аудиторією. Видавець бачить, хто здійснює запит на отримання цифрової версії книжки.

Видавці можуть розмістити інформацію та пропозиції до завантаження на цій платформі за певні кошти. Важливо зазначити, що завантаження книжок – процес контрольований. Видавці можуть обирати тих, кому вони надають доступ до pdf, а кому ні. Така система дозволяє уникати тих учасників платформи, які ніяким чином не реагують на новинки, а просто завантажують книжки, не лишаючи жодних відгуків чи рецензій.

А що у нас

З одного боку, ми можемо простежити за кількома майданчиками для читачів і видавців. Це профільні сайти Читомо, Літакцент, Буквоїд, Друг Читача та Блог Yakaboo. Також можна побачити й послухати україномовних книжкових блогерів (У Instagram – @julia_prokhorovych, @hemingway_v_metro, @valieyka_about_books, @grennysmith, @rainy_lily, @anniereadsbook, @ts__books, @katemolochko, @irinyurch, @maria_pravda. На Youtube чи на персональних сторінках Ксенії Сокульської, Ксенії Різник, Люди Дмитрук, Юлії Юрчук, Яни Онишкевич).

Та здається, що у ситуації, коли кількість активних користувачів мережі зростає з кожним роком, для залучення до читання більшої аудиторії варто думати про розширення можливих шляхів комунікації.

Літня школа для професіоналів видавничого ринку – подія, котра об’єднала представників видавничого сектору задля взаємодії та навчання у форматі воркшопу. Проект Booking the Future (Бронь на майбутнє) зініційований українським кластером EUNIC та програмою ЄС Culture Bridges.  Його перша частина була реалізована на Книжковому Арсеналі 2018 року. Тоді кожен охочий міг відвідати захід. Та для видавців, письменників й інших учасників книжкового ринку під час Книжкового Арсеналу складно зосередитись виключно на навчанні. Тому друга частина цього проекту була реалізована в липні у форматі Літньої школи.

Координаторка мистецьких програм Британської Ради в Україні Даша Стокоз зазначила, що  у рамках програми Culture Bridges передбачено реалізацію п’яти спеціальних проектів різного мистецького спрямування, зміст і форму яких визначають представники кластеру EUNIC в Україні.

«Також ми вели перемовини з Українським інститутом книги та командою Книжкового Арсеналу щодо їхніх очікувань і побажань – зокрема, були враховані опитування, проведені серед видавців після торішнього фестивалю. У їхніх відгуках йшлося про нестачу професійних можливостей, платформи, що уможливила б обмін досвідом, обговорення видавничих трендів, встановлення нових контактів.

Для участі у школі ми оголосили open call та відібрали групу з 28 учасників – директорів видавництв, менеджерів із продажів, літагентів, маркетологів. Ми хотіли запросити більшу кількість учасників, проте розуміли, що, оскільки програма передбачала чимало інтерактивних вправ та роботи в групах, ми б не змогли профінансувати окремі компоненти школи та отримати позитивні результати за інших умов. До обох фаз проекту нам вдалося долучити 17 експертів з 8 країн Європи: Великобританії, Греції, Італії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Франції та Чехії», – прокоментувала Стокоз.

Кураторкою програми на Книжковому Арсеналі і Літньої школи також запросили Олю Жук, яка знається на внутрішніх проблемах, перспективах та очікуваннях українського книжкового поля.

«Як кураторка я сформувала вимоги до профілів спікерів, теми та напрямки, що здавалися мені інноваційними для нашого ринку, які б окреслювали певні європейські тренди і проблеми у сфері книжкового маркетингу. В консультаціях з представниками культурних центрів країн ЄС я визначила викладацький склад школи, обговорювала індивідуальні презентації з запрошеними експертами, допомагала співставити їх досвід з локальним контекстом.

Особисто для мене було важливим створити певну наскрізну атмосферу – зробити акцент на різноманітному персональному досвіді спікерів, яким вони радо ділилися, внутрішньоринковій довірі й комунікації, можливості побачити «видавниче» майбутнє не ізольовано, в межах однієї країни, а у ширшій перспективі, та закласти думку про важливість професійного діалогу, консолідації ринку. Дуже сподіваюся, що нам це вдалося і такі зібрання стануть доброю традицією серед видавців», – зазначила Оля Жук.

Читайте також: Як працює Culture Bridges? Лайфхаки для менеджерів креативних індустрій