Як стати винахідниками: 50 історій українських інженерів

Коли ми чуємо щось про інженерію, то уява зазвичай малює схеми складних конструкцій і надважких лабораторних дослідів. Однак насправді інженерія — це про те, що оточує і полегшує наше щоденне життя, а принцип роботи безлічі винаходів можна легко зрозуміти з допомогою підручних засобів. Щоб дати змогу будь-якій дитині відчути себе винахідником чи винахідницею, надихнувшись історіями саме українських вчених, команда Інженерного тижня створила книжку «Наші. Інженерна історія України». Ми поспілкувалися з авторами й вчителями про те, як і навіщо створювати таку книжку.  

Інженерний тиждень

Інженерний тиждень — це проєкт, що поєднує навчальні й методичні матеріали з інженерії для молодшої, середньої й старшої школи. Його мета — зацікавити дітей наукою і спонукати до власних інженерних спроб. 

Автори прагнуть показати школярам, як можна практично застосовувати знання із фізики, хімії, біології чи математики. Особливістю завдань є те, що витратні матеріали для них — це речі, які можна легко знайти вдома чи в школі (кришечки, палички, паперові стаканчики, пластикові пляшки, канцелярські скріпки й гумки тощо). Це дає змогу зробити доступним світ інженерії для дитини з будь-якої школи. 

Наприклад, Дмитро Титар, вчитель інформатики та трудового навчання і головний спеціаліст відділу освіти Ольгинської селищної ради, дізнався про організацію Інженерного тижня із фейсбуку. Йому сподобалася ідея заходу, тому вирішив долучити до нього і свою школу:

«Інженерний тиждень проводили для початкової (2 клас) та середньої школи (5–9 клас). У середній школі заходи відбувалися під час уроків трудового навчання. У 2-му класі тиждень став цікавим доповненням до програми НУШ».

У 2020 році команда проєкту досліджувала історію винахідництва й патентування виробів і розробляла відповідні матеріали. А у 2021 присвятила роботу українським винахідникам, щоб надихнути дітей на участь у своєму конкурсі й долучити до створення книжки.

Ідея створення книжки

Вчителі, які проводили інженерні тижні у своїх школах, часто зазначали, що в літературі приділяється багато уваги  закордонним винахідникам  або тим, хто перший запатентував свій винахід. Натомість інформації про винаходи, які розробляли одночасно й українські вчені, — обмаль. Тому у підлітків могло складатися враження, що наука й техніка — щось дуже далеке від українців.

У процесі пошуку різноманітних підходів до популяризації теми інженерії й виникла ідея створити книжку. Вчителі активно використовували у завданнях теоретичний блок (із поясненнями роботи механізмів чи історіями про їхніх авторів). Власне, за їхнім відгуком команда зрозуміла, що деяких дітей можна зацікавити інженерією саме через це.  

«Шлях до інженерії у когось може бути одразу через майстрування, а в когось через цікавість до історії, текстів. Дитина прочитає, і це її надихне зацікавитися темою. Нашою метою не є перетворити кожного учня на інженера, але ми хочемо, щоб кожен в комфортних умовах і без страху спробував себе в ролі інженера. Крім того, ми побачили що у нас на книжковому ринку ніша з фокусом на інженерії та винахідництві для дітей не зайнята», — ділиться мотивацією Олена Шульга, керівниця проєкту. 

Процес роботи

Конкурс серед дітей

Для створення книжки команда вирішила долучити самих дітей і оголосила конкурс. Школярі віком від 12 до 18 років досліджували науковців свого регіону й надсилали есе про них і їхні винаходи. Надіслані роботи варіювалися за глибиною досліджень: від простих текстів із Вікіпедії до багатосторінкових досліджень, де була помітна робота не лише з інтернет-джерелами.

Однак часто конкурсні історії були недостовірними й перекрученими (як, наприклад, із трасою Кондратюка) чи потребували значного літературного допрацювання. Тому вся надіслана дітьми інформація проходила ретельний фактчекінг консультантами. Команда використала перелік із 24 персоналій, визначених дітьми, а решту 26 знайшла самостійно. Також якщо в науковця було багато винаходів, то журі брало за основу ті, що вибирали підлітки. 

Діти, які перемогли в конкурсі, отримають безплатний примірник книжки в подарунок і візьмуть участь у її презентаціях.

Добір персоналій

Під час формування остаточного переліку героїв команда порівнювала нових науковців, відкритих дітьми, із власними — щоб витримати між ними однаковий рівень вагомості винаходу. Також автори свідомо не додавали до книжки сучасних інженерів, адже їхні винаходи ще не перевірені часом, а тому їхній вплив на історію інженерії теж не буде співмірним. 

Викликом став пошук 3 жінок-винахідниць, тому що в історії їх справді було небагато, розповідає Олена Шульга: «На своєму шляху вони постійно стикалися з тим, що інженерія не є жіночою професією, тому їм не варто нею займатися. Про це свідчать і архівні фото, де наші героїні стоять майже одні в оточенні чоловіків. Жінкам складно було відстоювати своє право конструювати літаки й двигуни — ми хотіли відобразити цю реальну картину. Показово, що сьогодні багато дівчат займаються цим — отже, ми рухаємося в правильному напрямку».

Написання тексту

Тексти в книжці авторці Олені Шульзі допомагали створювати наукові консультантки з історії та фізики. Викладачка історії перевіряла дати народження винахідників, області та країни, до яких відносилось те чи інше місто тощо — адже часто їх асоціюють із Російською імперією чи СРСР. 

А Ярина Мамчур, викладачка фізики, крім цього, допомагала ще й коректно та зрозуміло пояснювати фізичні процеси й факти:

Я перевіряла достовірність технічних фактів у історіях. Крім того, для мене цей проєкт важливий, бо я хочу за кілька років працювати пліч-о-пліч із впевненими молодими вченими. Можливо навіть з тими, хто сьогодні прочитає одну з цих історій, зацікавиться і почне досліджувати проблему, вирішення якої змінить чиєсь життя. А підліткам потрібні справжні приклади інженерів, з якими вони можуть асоціювати себе.

Окрім повернення імен науковців в українську історію, автори намагалися підкреслити взаємозв’язок між історичним винаходом та його впливом на сьогодення. Це допомагає показати історію як динамічний процес і спонукати підлітків проводити паралелі. Та й сам стиль викладу дуже дружній до читачів: тут багато порівнянь зі зрозумілими сучасними реаліями (Андерс-«стартапер»), жартівливих вставок тощо. До того ж фокус у біографії героїв спрямований на історію конкретного винаходу, а не цілого життя.

Ілюстрування

Щоб підкреслити різноманіття винаходів і науковців, вирішили працювати з багатьма художниками. До цієї команди належало 20 ілюстраторів і розробниця креслень. Тому всі зображення різні за технікою, стилістикою і поданням. Деякі ілюстрації відтворюють сам винахід, інші — сферу його застосування, а декілька — навіть експерименти із зображенням інженерів.

Наприклад, у Гриці Ерде, ілюстраторки історій про Тимченка й Патона, ідеї з’являлись після занурення у біографії винахідників:

На ілюстрації про скачковий механізм позаду біля проєктора стоїть сам винахідник Тимченко. На передньому плані глядачі першого прототипу кіно — невідомі люди з моєї приватної колекції старих фотографій. Я хотіла зобразити дещо нестандартну перспективу, де ми бачимо обличчя глядачів крізь екран. На другій ілюстрації зображений Патон. Він велетенський і возвишується над своїм мостом — така ідея, як мені здалось, буде найкраще ілюструвати масштаб його особистості.

Наскрізного образу в усіх зображеннях немає, однак є ілюстрації, які перетинаються з іншими. Наприклад, на 3 малюнках дитина може знайти того самого пса, який дивиться на винахід. Або ж ілюстрація, на якій як глядачі зібралися багато персонажів з інших ілюстрацій. Автори пояснюють, що так дитина тренує уважність і вже робить своєрідні маленькі відкриття — а це теж ті навички, які розвивають інженерні схильності.

Створення завдань

Більшість історій у книжці доповнені інженерними завданнями, що тематично поєднані з ними: знизу сторінки з ілюстрацією є код, який спрямовує на сайт. Звідти дитина може їх завантажити, видрукувати й спробувати виконати будь-коли: тобто відчути себе в ролі інженера чи інженерки не лише в школі, а й удома. 

Завдання допомагають дитині відтворити частину винаходу з підручних засобів, зрозуміти принцип, на якому він побудований чи побачити шлях інженера до цієї ідеї. Наприклад, перископ тут можна виготовити зі звичайної картонної коробки з-під кефіру чи молока. А от власні дослідження з курячою кісткою й оцтом допомагають зрозуміти, як вивчають запобігання остеопорозу. Усе це, на думку розробників, підштовхуватиме дітей до власної творчості. 

Ми створюємо можливість-місточок, щоб дитина могла доторкнутися до цих винаходів, зануритися і спробувати, а потім уже прийняла своє рішення, чи продовжувати їй цим займатися. Адже часто для дітей, які не мають доступу до крутих конструкторів чи гуртків, це стає бар’єром. Але навіть винаходи часто робилися з дивних чи простих речей. Наприклад, в історіях авіаконструкторів можна прочитати, що деякі літаки були зроблені із запчастин старих літаків,

— ділиться Олена Шульга.

Дослідження з книжки часто перетинаються зі шкільними темами з біології, фізики, хімії й математики — тому можуть бути легко застосовані вчителями під час уроків. Крім того, самі історії про вчених можуть стати основою творчих завдань з мови чи літератури.

Плани й робота над онлайн-платформою 

Команда Інженерного тижня працює над окремим сайтом для проєкту, де буде завантажена ціла книга з ілюстраціями й завданнями — щоб дати доступ до цих історій якомога більшій кількості вчителів і дітей. Деякі завдання адаптовані для учнів з особливими освітніми потребами, зокрема з дислексією. Крім того, на сайт також планують додати англійський переклад книжки. 

У планах команди — більше працювати з дітьми у форматі власних досліджень. Наприклад, розробити туристичні стежки у місцях проживання винахідників — таким способом заохочувати їх до пошуку нових історій про цих людей. А також — конструювати з підлітками великі інженерні моделі власноруч. Потенційно учнів хочуть долучати й до розробки завдань і нових тем для Інженерного тижня, щоб краще розуміти, що цікаво саме їм.

Матеріал створений у співпраці