Книжкова Варшава-2022: натовпи молоді, мрії Норвегії і дякую від України

4 дні, 500 видавництв, 800 учасників, 90 000 відвідувачів, 1 організатор, 60-тирічна історія. Ось калькуляція Варшавського книжкового ярмарку Targi Książki — одного з ключових центральноєвропейських ярмарків. Цьогоріч він відбувся вперше за останні 3 роки без ковідних обмежень і вперше — за проактивної присутності української книжки. Про те, для чого у Варшаві потрібні українські книжки та скільки годин польські підлітки готові стояти за автограф письменника, читайте далі.

Три фестивалі в одному палаці

Цьогорічний ярмарок поєднав у собі кілька фестивалів: коміксовий (Festiwal Komiksowa Warszawa), детективний (Festiwal Kryminalna Warszawa) і дитячий (Międzypokoleniowy Festiwal Literatury dla Dzieci «Ojce i dziatki»). Одним з найбільших медіапартнерів Targow традиційно була Gazeta Wyborcza — польське видання з тридцятилітньою історією, тому не дивно, що у програмі подій був блок, присвячений репортажистиці вручення премії Ришарда Капусцінського (нагорода, якою відзначають книжки репортажів). Також були спецпрограми для шанувальників наукової літератури (і вручення відповідної премії) та sci-fi. Частина подій доступна до перегляду онлайн на фейсбуці ярмарку..

Організаторами події вперше були виключно Fundacja Historia i Kultura, які також організовують ще 4 великі книжкові ярмарки по всій Польщі. Як розповідає директор цьогорічного ярмарку Яцек Орил, попередня організація, яка працювала над ярмарком останні 10 років, спілка видавців Targi Książki Sp. збанкрутувала у перший рік пандемії. 

Яцек наголошує, що ковід по різному вплинув на видавців, — великі гравці укріпились на позиціях через онлайн продажі, натомість малі масово закривалися. «На жаль, по пандемії у Польщі ми маємо на 40% менше книгарень, що суттєво змінило шляхи дистрибуції паперової книжки. Відповідно видавці мають вищі очікування від продажів власне на ярмарках», — стверджує Яцек Орил.

Читайте також: Ліндсі Фінеран: Ковід змусив багато фестивалів задуматися про свій характер й ідентичність

Водночас минулого року рівень читання у Польщі зріс на 40%, і це позитивно вплинуло на присутність людей на ярмарку, як і на те, що читачі стали більш спраглі до комунікації з улюбленими авторами й авторками. 

Виняткова риса цьогорічного ярмарку — безплатний вхід і присутність молоді. Зумери формували кількагодинні черги за автографами улюблених авторів белетристики (детективи й еротична проза від польських авторів). Одна з таких авторок, 20-тирічна тікток блогерка Моніка Рутка, підписувала свої книжки упродовж семи годин. Чотири з них надворі лив рясний дощ, що не зупинило читачів і читачок. Однозначно українським авторам белетристики є куди прагнути.

Окрім премії Капущинського, вручали ще ряд інших, серед них почесна премія IKAR дісталась Оксані Забужко за тривалу присутність українського голосу, що розповідає про свободу та права людини, у світовій літературі. Виступ пані Оксани урочисто відкрив фестиваль.

«У підтримці українців поляками йдеться більше, ніж розуміння того, що якщо, не дай боже, українці не вистоять, поляки будуть наступними. Путін своєю агресією роз’ятрив рани колективної пам’яті поляків, трагедій їхніх дідів і прадідів, які чимало пережили від російських солдат. Ці рани знову кривавлять», — виголосила Оксана Забужко у своєму виступі.

Часопростір ярмарку

Локацією для ярмарку слугував Палац культури і науки — місце, де подія відбувалась у 90-тих і на початку 2000-х. Targi Książki мають історію, задокументовану у спецвиданні — вперше ярмарок відбувся у 1956 році й з того часу він залишається ключовою книговидавничою подією Польщі. Це при тому, що на всю територію Польщі у рік припадає близько 40 ярмарків і фестивалів.

Палац культури і науки дуже приваблива локація для туристів, завдяки оглядовому майданчику, з якого видно усю Варшаву. До місця постійно підходили люди, випадково дізнавались про книжкові події й залишались на них. 

Більша частина видавців і сцен були на вулиці, на майданчику перед Палацом, але попри мінливу дощову погоду відвідувачів не бракувало. Будівля навіювала атмосферу середнього між класицистичним шармом Палацу Вільянув (Варшава) і сталінським розмахом Виставкового центру (Київ).

Почесний гість

Почесним гостем фестивалю була Норвегія. Гасло «Мрія, яку несемо світу». Країна представила на своєму стенді чотирма мовами: норвезькою, англійською, польською та українською (у знак підтримки Україні). Програма Норвегії була інклюзивною — передбачала спільну дискусію між титулованою норвезькою авторкою Віргіс Гйорт і Оксаною Забужко, а також поетичний діалог між норвезькими й українськими поетами. Тішить, що цей діалог відбувся без посередництва російських авторів, як планувалось на прийдешньому норвезькому літературному фестивалі в Ліллехаммері.

«Перебуваючи в Польщі, ми відчуваємо себе дуже близькими до війни в Україні, тому ми хотіли відбити це у нашій програмі й в наших можливостях участі у якості почесним гостем. Також ми радо сприятимемо зустрічі між норвезькими й українськими видавцями, адже запит на українську літературу від норвезьких читачів зростає. Ми спілкувалися з представниками УІК щодо присутності України на Norsk Litteraturfestival (Норвезькому літературному фестивалі). Адже література якнайкраще пасує до поширення досвідів війни», — розповідає Маргіт Вальсо, директорка Норвезького центру експорту та промоції літератури NORLA, організатора представництва Норвегії на фестивалі.

Маргіт, як і польські видавці, сподівається на потенціал перекладачів, які працюють з норвезькою і польською, норвезькою і російською і змогли б вивчити українську і сприяти діалогу між норвезькою й українською культурами. Наразі у Польщі є 9 центрів вивчення норвезької, це у кілька раз більше ніж в Україні. 

«У такі часи не можна зробити публічну подію і не сказати нічого про трагедію наших друзів, наших сусідів українців. Нам було дуже важливо запросити українських видавців для комунікації й продажу українських книжок для вимушених переселенців з України. Українці прагнуть своєї книжки для себе і своїх дітей, і ми готові в цьому їх підтримувати, рівноцінно як і українських видавців, у яких фатальні можливості як до друку, так і до дистрибуції», — додає Яцек Орил.

Присутність України

Ярмарок зібрав гостей з 13 країн, серед яких Україна була представлена на двох майданчиках — стенді українського коміксу та стенді від Українського інституту книги. Окрім цього була присутня виставка ілюстрацій українських коміксів, окремі видавці робили виставки української книжки з гештегами #standwithUkraine, #saveMariupol, у німецькому перекладі українська книга була присутня на стенді від Frankfurt Buchmesse.

«Ми розмістили qr коди з реквізитами для донації українським видавцям на нашому стенді, щоб підсилити практичну користь від презентації книжок. Таку акцію ми плануємо ще на кількох книжкових виставках», — розповів Дітер Шмідт, менеджер міжнародних проєктів Франкфуртського книжкового фестивалю. Цю акцію вони організували спільно з Українським інститутом книги та Українською асоціацією видавців.

«УІК організовував стенд на Книжковому ярмарку у Варшаві вперше, але Україна була представлена в останні роки зусиллями Посольства України у Польщі у співпраці з Юрієм Завадським», — розповіла Софія Челяк, яка наразі представляє відділ міжнародної співпраці УІК.

На українському стенді з гаслом «Дякуємо, Польще!» /«Dziękujemy, Polsko!» було людно з першого дня ярмарку — відвідувачі приходили поспілкуватись з українськими письменниками й видавцями, побачити українські книжки. Великий стенд розміщувався в дальньому коридорі Палацу, що не зупиняло людей, тим паче у дощову погоду, коли Палац переповнювався читачами й читачками. Організаторами стенда виступили Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, Український інститут книги, Посольство України у Польській Республіці, за участі: Український інститут, Український ПЕН, Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», Міжнародний фестиваль «BookForum».

На ярмарку відбулося 10 подій за участю України з темою «Солідарні з Україною», зокрема були події з письменницями Тамарою Дудою, Оксаною Забужко, Вікторією Амеліною, Любою Якимчук, Катериною Калитко, очільницею Українського інституту книги Олександрою Коваль, менеджеркою Софією Челяк, перекладачкою, редакторкою, співзасновницею Kyiv Comic Con Марією Шагурі, видавцем Іллею Стронговським.

Видавництва, які були представлені на стенді, це: «Апріорі», «Видавництво», «Моторний Равлик», «Фабула», «Видавництво 21», «Білка», «Навчальна книга – Богдан», «Видавництво Старого Лева», Видавничий Дім «НАУТІЛУС», «Чорні вівці», «Наш Формат», «Ранок», «Сафран», «Час майстрів», «Школа», LAURUS, Letit.me, Meridian Czernowitz, Vivat, Yakaboo, ДІПА, а також Інститут національної пам’яті, Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр).

Продажі були успішними — як стверджує Софія Челяк, понад 1500 примірників книжок було продано за 4 дні ярмарку. «Ми на початку квітня надіслали запрошення українським видавцям, і встановили дедлайн зголошення. По завершенню дедлайну ми отримали достатню кількість заявок від видавців, щоб помістити їх на 30-ти квадратних метрах стенда. Головним критерієм присутності на стенді — була наявність в асортименті видавництв саме книжок українських авторів чи ілюстраторів, виданих українською мовою», — розповідає Софія. 

Під час роботи українського стенда відбувся збір коштів на проєкт «Книжки без кордонів», який Український інститут книги реалізує під патронатом першої леді України Олени Зеленської, за підтримки МКІП та МЗС. У Польщі цей проєкт реалізується під патронатом першої леді Польщі Агати Корнгаузер-Дуди спільно з Польським інститутом книги та іншими партнерами.

На стенді від українського коміксу були представлені видавництва: «Вовкулака», «UA Comix», «Видавництво».

З репрезентацією інших було непросто, зокрема через логістичні труднощі, адже добиратись з Києва до Варшави зараз можна і понад двадцять годин. Деякі видавництва (як-от «Залізний тато», «Воля», «Ланцута»), які не потрапили на стенд, були показані на виставці коміксів.

Читайте також: Не лише комікси: що читають видавці, які видають графічну прозу в Україні

«Це вперше в історії Польщі, коли на книжковому фестивалі беруть участь коміксові видання України. Це безпрецедентно і це частина загальної підтримки польського народу і фестивалю Komiksowa Warszawa. Велика радість, що про коміксову Україну у Польщі ніхто особливо не знав (лише кілька коміксів видано у Польщі, серед них «Максим Оса», «Орда»). Відповідно польським читачам і видавцям було дуже цікаво почути про наш коміксовий ринок», — ділиться Ілля Стронговський.

Ілля додає, що покупців можна поділити на три ключові категорії — українці в Польщі, які шукають що почитати, поляки, в родинах яких живуть українці та поляки, яким цікаво чим живе український коміксовий ринок, які готові вчити українську для цього. З цими категоріями згоджуються й інші видавці, зокрема Любов Базь з видавництва «Моторний равлик».

Також цьогоріч на Варшавському ярмарку вперше проводилась секція для літературних агентів. Вікторія Ма, засновниця літературного агенства OVO також відвідала її за сприяння Українського інституту книги.

«Оскільки це була перша спроба, то секція була дуже малолюдною. Більше контактів вдалося здобути через спілкування з видавцями на стендах. Проте це лише початкові контакти й про якісь домовленості говорити поки зарано. Переконана, що така ініціатива зі створення окремого простору для літ агентів за кілька років дасть хороший ефект», — розповідає Вікторія Ма.

Вікторія наголошує, що польські видавці чи найбільше зацікавлені у двомовних дитячих книгах, у зв’язку з великою кількістю українських дітей, які евакуювалися до Польщі. З цим погоджуються й інші учасники ярмарку.

«З перших днів (ескалації — ред.) війни ми отримували дуже багато дзвінків і листів з проханнями про українські книжки для дітей — і для заспокоєння і для зв’язку з їхнім домом, їхньою мовою і культурою. Ми звернулися до українських видавців за книгами й дуже зраділи реакції українських видавців, їхній енергії до допомоги українським дітям переселенцям. Це було не лише фінансове питання, а й ілюстрація того, які цінності відстоюють видавці, для кого продовжують працювати», — розповіла Габріела Дул, представниця Польського Інституту Книги у межах події «Українська книжка в Польщі: потреби, співпраця, перспективи».

Чимало зацікавлених було навколо біографій Зеленського, їх представили на ярмарку аж три — одна перекладена з українською, друга перекладена з англійської й третя — власне написана польською авторкою. Редакторка видавництва Wiez, одного з тих, які розробляли біографію, Ева Кедьо розповіла, що їхня версія історії Зеленського більше зосереджене на поясненні феномену як президента, так і феномену українців, їхньої стійкості супроти російської агресії. Ева розповідає: «Нам важливо підкреслити продемократичність сучасних українців. Водночас хочемо розкрити феномен Зеленського і як лідера з бекграундом в комедії».

Звісно, не обійшлось на ярмарку і без людей у віночках — чимало вуличних музикантів незалежно від організаторів виступали біля Targów, граючи варіації на «Стефанію» Калуша. А українка Оксана Бублікова влаштувала акцію подяки поляків і разом з командою волонтерок роздала 10 000 пряників із зображеннями маків, соняхів, смерек, колосків. 

Росіянам відмовили в участі в Targach. Організатори стверджують, що ухвалили це рішення на другий день ескалації війни. Натомість на самому ярмарку користувались популярністю біографії путіна (рівноцінно як і у варшавських книгарнях — в Empik біографія путіна випереджає біографію Зеленського на 11 позицій). На стенді видавництва Czarne поруч із виданням Сергія Жадана книжка Сергія Медведєва.

Магдалена Буджінська, заступниця редактора видавництва Czarne каже, що поляки стали більше цікавитись росією, намагаються з’ясувати, що таке росія, і тепер почали робити це через призму польських й українських історій.

«Ми спостерігаємо страшенну цікавість до української книжки й українського культурного простору. Оскільки ми звикли працювати з книжками від українців і про Україну, то звикли, що наша цільова авдиторія цього чекає. Проте тепер цей інтерес поширився на тисячі поляків, які раніше зовсім не цікавились ситуацією на Сході, і тим, чим є Україна і її культура.  Ми продали уже понад 8 тисяч примірників книжки Сергія Жадана «Інтернат», і попит на неї лише набирає обертів. Люди бачать через цю книжку тяглість між інвазією 2014-го року і цьогорічною», — розповідає Магдалена. Також видавчиня додає, що кілька днів до Варшавського ярмарку видавництво Czarne придбало права на видання Гасі Шиян «За спиною»  і Олександра Михеда «Я змішаю твою кров із вугіллям».

Дякуємо, Польще

Учасникам та відвідувачам Targów Książki є за що дякувати Польщі на всіх рівнях — від підсилення голосів наших авторок і авторів до безпосередньої допомоги українським читачам і читачкам, які евакуювалися до Польщі. Уже по ярмарку ми натрапляємо то на видавничі ініціативи з друку книжок українською для дітей у Лодзі, то на передачу прибутку з продажів книжки (у польському перекладі) Оксани Забужко українським фундаціям. Сподіваємося, польська підтримка стане прикладом для міжкультурних співпраць для інших європейських країн з Україною, а інтерес до української літератури стане повнокровним чи, як мінімум, не вщухне до найближчого Франкфуртського ярмарку.

Читайте також: Паризький салон: корки з книголюбів, особливий український стенд та мода на жовто-блакитне