Команда ярмарку у Франкфурті про видимість малих риб, стенд Казахстану й підтримку України

Вірменія, Чехія, Грузія, Угорщина, Казахстан, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина й Україна. На перший погляд, не всі з цих країн мають щось спільне географічно, а також у культурному чи політичному плані. А проте три роки тому Франкфуртська книжкова виставка заснувала «Спеціальну програму для видавців України та країн-сусідів», що запропонувала інтенсивне навчання саме тим видавцям, які прагнуть розвивати міжнародні зв’язки. Перша зустріч із видавцями, які працюють на цих ринках, дає чітке усвідомлення, що вони набагато ближчі, ніж здавалося, перед ними однакові виклики зростання, захисту й визначення своїх ринків як незалежних, а також подолання колоніального досвіду.

Читомо стежить за програмою від самого початку. Цьогоріч ми попросили головну менеджерку Франкфуртської книжкової виставки по роботі з ринками Центральної та Східної Європи й Центральної Азії Владку Купську та провідну менеджерку міжнародного відділу Франкфуртської книжкової виставки Нікі Терон, яка також координує спеціальну програму, поділитися досвідом роботи з цими ринками, а також дати кілька порад видавцям, що планують вийти на міжнародний ринок.

Як будується міжнародна співпраця

— Назва програми така, що на неї одразу звертаєш увагу. Чи можете розповісти, як усе починалося?

Нікі: Міжнародна команда Франкфуртської книжкової виставки організовує проведення професійних програм за кордоном, а також залучає німецьких експертів і німецькі колективні стенди на міжнародних фестивалях. Україну мені пощастило відкрити для себе саме через таку роботу ще 2016 року. Саме тоді ми організовували нашу першу Літню академію для видавців у Києві у співпраці з IBAF та Goethe-Institut Ukraine. Після цього тренінгу видавці з Німеччини взяли участь у Книжковому Арсеналі, маючи колективний стенд і авторську програму. Відтоді ми з Владкою працюємо пліч-о-пліч із партнерами в Україні, разом розробляючи різноманітні формати, щоб спочатку впоратися з обмеженнями під час пандемії, а потім під час повномасштабного вторгнення. Ніщо нас не зупинить!

Читайте також: Відкрили національний стенд України на Франкфуртському книжковому ярмарку

— Я пригадую, що українські видавці дуже чекали на цю подію. Яким чином ви обираєте ринки, на яких варто зосередитися?

Нікі: Щороку міжнародна команда Франкфуртської книжкової виставки подає заявку на фінансування в Міністерство закордонних справ Німеччини, але перше рішення приймається міжнародною командою та командою продажів Владки: ми складаємо список проєктів, на які прагнемо отримати фінансування. Згодом представляємо цей список у Міністерстві закордонних справ, що й приймає остаточне рішення стосовно того, які країни та проєкти будуть у фокусі. Цей процес — справжні переговори, і, зрештою, разом із МЗС ми узгоджуємо список проєктів.

— Це означає, що обрані країни завжди є частиною зовнішньої політики німецького уряду.

Владка: Міжнародний характер — один із наріжних каменів книжкової виставки. Основний принцип нашої діяльності полягає в тому, що виставка є безпечним простором для авторів і видавців з усього світу.

Ми прагнемо, щоб Франкфуртська книжкова виставка була місцем, де можна розпочати й продовжувати міжнародний діалог.

Також вона сприяє культурному та інтелектуальному обміну між країнами, оскільки в довгостроковій перспективі саме цей обмін та особисті контакти підтримують мирне співіснування.

Інструменти співпраці: де шукати інформацію і як домовитися про перші зустрічі

— Франкфуртська книжкова виставка завжди була стратегічно орієнтованою, відтак пропонувала вельми актуальні інструменти. Чи можете назвати проєкти, платформи чи сервіси, що допоможуть тим, хто тільки розпочинає розвивати міжнародні зв’язки у своїх видавництвах?

Владка: Я б почала з декількох можливостей для нетворкінгу. До прикладу, впродовж року ми пропонуємо багато можливостей зустрітися онлайн, у форматі HOF (The Hof | Frankfurter Buchmesse). Люди з будь-якого куточка світу можуть безплатно приєднатися й поспілкуватися. В цьому форматі обговорюються теми, що є корисними або можуть стати корисними для роботи, а також таким чином охочі дізнаються трохи більше про Франкфурт, можуть зустрітися і поспілкуватися з новими людьми.

Наша нова платформа називається Frankfurt Connect (Frankfurt Connect. Die digitale Plattform der Frankfurter Buchmesse.). Вона доступна цілий рік, кожен може створити профіль і почати налагоджувати зв’язки з іншими учасниками. Якщо ж ви не маєте змоги особисто приїхати у Франкфурт, то є можливість створити безплатний профіль на Frankfurt Connect або скористатися ним у застосунку.

— Чи є ця платформа заміною каталогу учасників, але з розширеними функціями?

Владка: Так, раніше у нас був дуже статичний каталог, у якому можна було лише переглянути учасників, а тепер ви можете з ними зв’язатися. Зараз можна забронювати різні можливості та заповнити свій профіль більш привабливою інформацією.

— Чи правильно я розумію: учасник, який приїжджає до Франкфурта вперше чи вдруге, може поспілкуватися з людиною, до якої, до прикладу, майже неможливо достукатися. Це може бути головний редактор одного з видавництв «Великої п’ятірки» або ще хтось? (Penguin/Random House, Hachette Book Group, Harper Collins, Simon and Schuster, Macmillan)

Владка: Там, безумовно, є багато талановитих професіоналів, а тому закликаю всіх переглядати нашу нову платформу та налагоджувати контакти!

Іншим цифровим інструментом є онлайн-платформа Frankfurt Rights, яку ви можете використовувати для продажу та купівлі прав.

Нікі: Також дозволю собі нагадати про нашу розсилку, Frankfurt Bookmark, в якій ми пишемо про всі наші міжнародні конкурси заявок та проєкти у Франкфурті й усьому світі.

Про процес відбору учасників

— Тобто, не обов’язково бути учасником, аби мати можливість брати участь у цій програмі

Нікі: Саме так. Ми шукаємо талановитих професіоналів видавничої справи з України, країн Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, які добре володіють англійською й зацікавлені в розбудові своєї міжнародної мережі. Мені здається, що половина учасників Франкфуртської книжкової виставки приїздить сюди вперше. Ми абсолютно точно виграємо від того, що залучаємо до участі нових потенційних клієнтів.

Ми пропонуємо комфортну можливість відкрити для себе найбільшу у світі книжкову виставку та стати частиною великої спільноти.

Це чудовий спосіб почати, і, звичайно, ми сподіваємося, що надалі всі ці люди знайдуть спосіб самотужки приєднатися до виставки.

— Ви отримали понад 100 заявок із 10 країн світу. Яким чином обирали учасників?

Нікі: У нас є команда з чотирьох осіб: я, Владка Купська, Марія Шубчик із Goethe-Institut Ukraine та Юлія Козловець з Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Ми працюємо разом уже багато років, а тому перебуваємо на одній хвилі й точно знаємо, кого та що шукаємо. Отже, перш за все, ми шукаємо професіоналів, які працюють у видавничій галузі не менше двох років, володіють англійською мовою та займаються купівлею або продажем прав. У цій програмі не можуть брати участь маркетологи, бо ми зосереджені на сприянні перекладам із різних мов. По-друге, ми дивимося на якість роботи видавництва, особистісні навички та мотивацію. Можемо перевірити всі цифрові джерела, такі як вебсайт, Instagram, LinkedIn, Facebook, і побачити, наскільки професійною є компанія. Останнє, проте не менш важливе:

Ми намагаємося створити різноманітну групу з погляду досвіду, тому у нас завжди є кілька старших людей,  більш досвідчених, які можуть поділитися знаннями з менш досвідченими колегами. Це мікс, але він дуже дієвий.

— Пам’ятаю, 2022 року одна з країн не була в списку тих, які можуть бути обрані до участі, проте Казахстан усе ж додали.

Нікі: Так, це правда. Казахстану не було у списку. Якось мені зателефонувала видавчиня з Казахстану, Раїса Кадер, з видавництва Steppe & World Publishing. «Чому нас немає у списку?» запитала вона. «Як видавчиня з Казахстану, яка намагається видавати книжки казахською, я була в такій самій ситуації, як і мої українські колеги, які намагалися видавати книжки українською мовою на ринку, який до великої війни був заповнений російськомовними книжками».

І саме тому ми вирішили додати Казахстан до списку, навіть якщо це не «сусідня країна». Бо це радше спільнота по суті споріднених душ, пострадянських доль видавців, які намагаються зробити видимими свою мову та культуру.

— Так складно, коли мусиш захищати свою мову, адже в нашій сфері все на ній  тримається. В іншому випадку ви обслуговуєте індустрію іншого ринку.

Владка: До слова, нас неймовірно тішить той факт, що цього року на виставці є національний стенд Казахстану. Ця країна була представлена серед національних стендів дуже давно, 15 років тому, тому цей можемо назвати першим.

— Чому це стало можливим зараз, як думаєте?

Владка: Ми підтримували зв’язок із першою учасницею з Казахстану Раїсою Кадер та іншими представниками видавництв у цій країні, які лобіювали рішення про фінансову підтримку колективного стенда у Міністерстві культури.

З іншого боку, в листопаді ми проведемо воркшоп для видавців у Алмати за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

— Складається враження, що одна людина змінила те, що відбувається в цілій країні.

Нікі: Що ж, іноді, як ви сказали, одна людина дійсно може змінити ситуацію. Це наче іскра. Саме тому, як книжкова виставка, ми отримуємо багато користі від наших колишніх і майбутніх учасників, адже всі ці люди є іскрами у своїх регіонах та країнах, і вони можуть запалити нові ідеї та проєкти. Ми розглядаємо їх як послів. Якщо подивитися на кількість стипендій за ці 25 років, відколи було засновано Франкфуртську професійну стипендію, то зрозуміло одне: для кожного ярмарку чи виставки у світі це — найкращий спосіб розширити міжнародну мережу.

Читайте також: У Франкфуртському книжковому ярмарку бере участь російське пропагандистське видавництво «Ексмо»

Спеціальні програми

— Що скажете про спеціальну програму?

Нікі: Однією з них є Спеціальна програма для видавців України та країн-сусідів. Ми запустили її після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Раніше ідея полягала радше в тому, щоб приїжджати в Україну, Грузію чи інші країни й проводити міжнародні багатосторонні воркшопи в цих країнах. Варто наголосити, що ми досі цього прагнемо. Щороку з початку повномасштабного вторгнення ми сподіваємося, що вже наступного року приїдемо. Ідея полягає в тому, щоб продовжити цю традицію, проте оскільки війна триває, а ми хочемо підтримувати ці відносини й просувати українську книгу і культуру, книжкову торгівлю і культурну індустрію, ставити її в центр уваги та дозволяти цим професіоналам спілкуватися з міжнародною видавничою спільнотою, ми вирішили, разом з нашими партнерами в Україні, привезти людей до Франкфурта.

— І це ставить програму в один ряд з програмою стипендій та участю за запрошенням.

Нікі: З самого початку дві інші програми створені як такі, що базуються у Франкфурті.

Програма участі за запрошенням розрахована на, скажімо так, учасників із ринків, що розвиваються, себто Африки, Латинської Америки, Південної Америки, арабських країн, Азії та Карибського басейну. В цьому випадку мова радше про розвиток, про те, щоб допомогти видавцям зі слабших книжкових ринків також вийти на міжнародний рівень, приїхати на книжковий ярмарок або виставку. Самі вони цього зробити не можуть, не мають коштів і можливостей. Міністерство закордонних справ, своєю чергою, створює умови для їхнього приїзду, для того, щоб вони увійшли в тутешню спільноту. Третя програма (Frankfurt Fellowship program) — це програма, з допомогою якої ми шукаємо «міжнародні молоді таланти». Більшість учасників-стипендіатів приїжджають з потужних книжкових ринків, таких як Іспанія, Італія, Велика Британія або США, щоб налагодити зв’язки з німецькими книговидавцями. Програма також сприяє появі перекладів із німецької іноземними мовами.

— У багатьох випадках шанс першого візиту також залежить від національної залученості та стосунків між видавцями й урядом. Якщо уряд країни організовує національний стенд, то потрапити на виставку простіше в рази. Багато моїх знайомих беруть участь у Франкфуртській книжковій виставці саме в такому форматі.

Владка: Форматів існує безліч, ми не ставимо обмежень. Якщо видавці прагнуть виставлятися в спеціальній тематичній групі, це може бути, до прикладу, «Міжнародні книжки про мистецтво», то можуть відмовитися від національного стенда і забронювати окремий в іншому залі. Отже, завжди є кілька варіантів: стенд компанії, колективний стенд і, зрештою, національний.

Інші можливості для видавців

Владка: Тут може бути по-різному. Наступного року ви можете вирішити приїхати як відвідувач виставки, домовитися про зустрічі, або ж можете забронювати стенд, якщо хочете представити свої книжки іншим. І останнє, проте не менш важливе: кілька років тому з’явилася можливість забронювати навіть робоче місце.

Нікі: Особисто мені подобається, коли менші видавництва вигадують власні виставкові концепції. До пандемії, наприклад, був фантастичний колективний стенд (по одному незалежному видавництву з Франції, Іспанії, Італії та одним із Польщі). Вони ділили між собою шість чи вісім квадратних метрів, і це було так круто. Всі про них знали, ходили, дивилися, підходили щось випити, було гамірно й цікаво.

Ці видавництва могли розміститися на великому французькому стенді, великому італійському стенді, або великому іспанському стенді, і були б «маленькою рибкою в океані». Але вони вирішили зробити щось своє, незвичне, і це справді цікава концепція.

— Маю відчуття, що тепер ці країни можуть розглядати Франкфуртську книжкову виставку як платформу для деколонізації через бізнес і ставати більш незалежними.

Нікі: Думаю, ми могли б використовувати термін «розширення прав і можливостей», ця концепція є дуже важливою у моїй роботі. Я використовую поняття «розширення прав і можливостей», замість «деколонізації», навіть якщо іноді вони можуть бути пов’язані одне з одним, але ідея нашої роботи на міжнародному рівні полягає в тому, щоб розширити можливості людей, дати їм силу зробити свій бізнес більш помітним, таким, що має зв’язки в суспільстві й допомогти розповісти історії, які вони хочуть.

Бізнес-модель Франкфуртської книжкової виставки пов’язана з фінансуванням різноманітності та книжкового розмаїття зокрема.

Владка: Так і є. Компанії з меншими стендами (4, 6 і 8 квадратних метрів) отримують вигоду від дещо нижчої ціни за квадратний метр. Таким чином Франкфуртська книжкова виставка підтримує та заохочує незалежних видавців приїжджати й брати участь.

Переклад Ірини Савюк

Читайте також: Відбулося відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку-2024